ДОСЛІДЖЕННЯ ЕНЕРГОВИТРАТ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ГАЗУ В ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩАХ

Анотація

Розглядається задача оцінки енергетичних витрат при зберіганні газу в підземних газосховищах. Для вказаної мети запропоновано використати поняття коефіцієнта корисної дії підземного сховища газу, який визначається відношенням корисної виконаної роботи до загального обсягу затраченої енергії. Такий підхід дозволить аналізувати шляхи використання енергоресурсів в процесі зберігання газу, оцінити ефективність використання енергоресурсів та намітити напрямки їх економії. Корисною енергією газу, який повинен зберігатися в продуктивному горизонті  підземного сховища газу в період закачування його та тривалого зберігання, слід вважати потенціальну енергію газу в пласті,  при цьому втрати енергії газу на закачування  і відбір його з сховища необхідно віднести до збиткових втрат енергії. Використавши математичні моделі енергоефективності газу в пласті в процесі зберігання та збиткових енерговитрат в процесах закачування його с сховище і наступного відбору, отримано вираз, що повязує величину коефіцієнта корисної дії підземного сховища газу з технологічними параметрами зберігання, в якості яких розглядаються обсяга активного і буферного газу в сховищі, максимальний і мінімальний пластові тиски, а також параметри роботи дотискувальної компресорної станції, в т.ч. коефіцієнт корисної дії компримування газу. Результат дає змогу провести прогнозування енерговитрат на зберігання газу в конкретному газосховищі при наявності інформації про реальний стан обладнання і комунікацій та параметри режиму роботи дотискувальної компресорної станції в процесі закачуванн, однак, більш суттєвий інтерес представляє аналіз отриманої залежності, завдяки якому можна окреслити шляхи експлуатації підземного сховища газу з найменшими затратами енергії. На основі проведеного аналізу встановлено, що збільшення відносного обєму буферного газу  призводить до зростання  коефіцієнта корисної дії сховища, а  збільшення відношення максимального і мінімального пластових тисків до  його зниження, оскільки при збільшенні пластового тиску зростатиме тривалість компресорного періоду закачування газу в сховище, що спричинить зростання обсягу паливного газу для процесу компримування.