СВОЄРІДНІСТЬ ХРОНОТОПУ В РОМАНІ МАКСА КІДРУКА «ДЕ НЕМАЄ БОГА»

Анотація

У статті досліджено своєрідність хронотопу в романі Макса Кідрука «Де немає Бога». Проблемам часопросторової організації художнього тексту присвятили дослідження провідні науковці в різних галузях науки, такі, як: М. Бахтін, Н. Копистянська, А. Темірболат, О. Чичерін, О. Ухтомський та ін. Аналізований роман відомого і популярного сучасного українського письменника нещодавно вийшов друком і ще не був об’єктом літературознавчих досліджень. Основні події у творі відбуваються на гірській вершині у масиві Гашербрум – Гашербрум VI, де зазнав катастрофи «Boeing 777». У романі гармонійно переплітаються різні часопросторові площини – за рахунок уведення письменником до тексту ретроспекцій різного плану. Це сприяє не лише розширенню часопросторових координат, а й дає змогу полівекторно проаналізувати психологічний портрет персонажів. Досліджуючи час і простір роману, спираємося на думку Н. Копистянської про те, що простір є не тільки місцем та тлом дії, він є тим вектором, що впливає на формування характеру, моральних властивостей індивіда. Під час аналізу хронотопу «Де немає Бога» зосереджено увагу на характеротвірній функції свого/чужого простору, що є одним із важливих засобів психологізації. Також досліджено психологічний простір персонажів і його взаємозв’язок із зовнішнім.

Назви розділів роману «Де немає Бога» вказують на просторові межі, де в хронологічному порядку відбуватимуться події: «Аеропорт», «Літак», «Гора». Хронотоп кожного розділу розширюється завдяки, як зазначалося вище, введенням ретроспекцій. Письменник послуговується різними формами конкретизації часу, серед домінантних можна виділити такі: точне визначення циклічних координат (зазначення пір року, часу доби, годин, хвилин) та зазначення років, в які відбуваються події. У романі побіжно згадуються різні країни, міста (Пекін, Нідерланди, Дубай, Швеція, Запоріжжя, Київ, Москва тощо).