БІОГРАФІЧНІ РОМАНИ С. ПРОЦЮКА В ІНТЕРТЕКСТУАЛЬНОМУ ВИМІРІ

Анотація

У статті розкрито основні маркери інтертекстуальності у романах С. Процюка «Троянда ритуального болю» й «Маски опадають повільно» та їхнє функціонування у текстовій площині твору. Інтертекстуальний потенціал біографічних романів С. Процюка проявляється в архітекстуальності, що виявляється у змішуванні жанрових кодів, та власне інтертекстуальності, заявленою переважно давньогрецькими міфами і міфологемами (Кассандра, Діоніс, Аріадна,Орфей, Вічна Жінка, Сізіф, Сцилла і Харибда), а також міфемами сну. Художньо вмонтовані у структуру творів образи з давньогрецької міфології сприяють уподібненню трагічного світосприйняття героїв (Василь Стефаник), гедоністичного й ідеалізованого уявлення про життєтворчість, ризикованого й авантюрного устрою (Володимир Винниченко) тощо. Уведені у текстову площину роману «Троянда ритуального болю» численні імена відомих митців і політиків (Григорій Сковорода, Конфуцій, Сенека, Нерон, Ніцше, Бодлер, Мопассан, Гітлер, Сталін) здебільшого пояснюють спосіб думання, сприйняття і розуміння, а також творчу манеру, інтелектуальний і духовний розвиток Володимира Винниченка. Заявлений у романі про Василя Стефаника архетип Матері посилює інтертекстуальний потенціал твору, виокремлюючи мотиви туги, суму, втрати.