ОБРАЗ ШПИГУНА В РОМАНІ С. ПОСТОЛОВСЬКОГО «ВОРОГ, АБО ГНІВ БОЖИЙ» – ГЕРОЙ ЧИ ЗЛОЧИНЕЦЬ?

Анотація

Стаття присвячена аналізу образів головних персонажей-шпигунів у романі С. Постоловського «Ворог, або Гнів Божий». Акцент робиться на авторському обігруванні традиційних уявлень про типовий образ шпигуна, виведених у творах про Джеймса Бонда (І. Флемінг), Джорджа Смайлі (Дж. Ле Карре) та Штірліца (Ю. Семенова) та оновленні цих образів відповідно до реалій сучасності. Визначено, що учасники операції «Гнів божий», змальовані в романі С. Постоловського, є досить колоритними фігурами, людьми, готовими до боротьби, але в основі бажання помститися ворогам своєї країни у кожного з них лежать особисті причини: прагнення отримати вищу посаду, з’ясувати правду про роботу розвідників-диверсантів і визначити власне місце в битві за свою країну, встановити справедливість тощо. Письменник вдало поєднує суперечливі риси героїв та злочинців у своїх персонажах, підкреслюючи їх неоднозначність, що робить їх правдоподібними, живими людьми, а не ідеологічно витриманими фігурами. З’ясовано, що найбільш ідеологізованим постає у творі образ капітана Івана Принципа, улюбленого героя С. Постоловського, який уже зустрічався в попередніх творах митця. Прізвище цього персонажа повністю відпові-дає його внутрішнім якостям: він чесний, справедливий, користується увагою жінок, у своїх діях завжди керується законом та вважає, що засоби не завжди виправдовують мету. Автор намагався вивести новий образ шпигуна, сучасного героя, який міг би стати зразком для молодого покоління. Виявлено також, що в образах інших служителів Контори, які брали участь в організації операції «Гнів Божий», – генерала Бульдога, полковника Мирона та капітана Нечипайла – письменник змалював типових представників свого часу, які здатні на високі прагнення й мужні вчинки, але при цьому є типовими виконавцями будь-яких наказів, часто злочинного характеру, коли це співпадає з їхніми уявленнями про справедливість та обов’язок. Таким чином, С. Постоловський подав власне бачення долі України в «гібридній війні» з Росією і тих людей. від яких залежить безпосередньо результат цієї війни. Оскільки він не може наразі передбачити майбутнє, автор залишає своїм протагоністам долю трагічну, як саме життя.