ПОЛЬОВА СТРУКТУРА ТЕРМІНОСИСТЕМИ ГАСТРОЕНТЕРОЛОГІЇ В НІМЕЦЬКІЙ МОВІ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-109-117Ключові слова:
термінологія, терміносистема, термінологічне поле, терміно-семантична група, гастроентерологія.Анотація
У статті розглянуто специфіку системної організації вузькогалузевої медичної термінології на прикладі німецької мови. На основі методу польового підходу описано внутрішню ієрархічну структуру терміносистеми гастроентерології. В германістиці фахова лексика цієї галузі досліджується вперше. Проаналізовано наукові інтерпретації лінгвістичних понять «термінологія», «терміносистема» і «термінологічне поле». Термінологія досліджуваної галузі представлена як впорядкована багаторівнева система спеціальних номінативних одиниць, що базується на системності позначуваних нею медичних понять. Термінологічні одиниці досліджено в лексико-семантичному аспекті. Визначено критерії поділу термінологічного поля гастроентерології на окремі мікрополя та менші за обсягом лексико-семантичні групи. Розглянуто лексичне наповнення та принципи внутрішнього структурування кожного мікрополя. Ідентифіковано поняття терміно-семантичної групи в проекції на медичну термінологію. Наведено приклади семантичного аналізу термінологічних одиниць на базі словникових дефініцій. Увагу зосереджено на виділенні інтегральних та диференційних ознак змістової структури гастроентерологічних найменувань, виокремленні родових та видових понять досліджуваної галузі. Визначено основні типи відношень між елементами поля, які належать до різних рівнів ієрархії. В ході лінгвістичного аналізу з’ясовано, що гіперо-гіпонімічні та меронімічні відношення між термінами виконують системотворчу функцію і відіграють важливу роль в парадигматичній організації досліджуваної термінології. На прикладі німецькомовної терміносистеми гастроентерології доведено, що ієрархічні відношення є підґрунтям системної організації фахових найменувань у медичній галузі.
Посилання
Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. Изд. 4-е, стер. Москва, 2007. 576 с.
Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистические основы учения о терминах. Москва, 1987. 104 с.
Д'яков А.С. Механізм термінологічного планування. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: збірник наук. праць. Чернівці, 1997. Вип. 15. С. 74 – 80.
Реформатский А.А. Что такое термин и терминология. Вопросы терминологии. Москва, 1961. С. 46 – 54.
Стоянова И. О принципах построения и функционирования тезауруса отраслевой терминологии. Intertext. Scientific journal. Chisinau, ULIM, 2015. № 1/2 (33/34). C. 183 – 195.
Суперанская А.В., Подольская Н.В., Васильева Н.В. Общая терминология: вопросы теории / отв. ред. Т.Л. Канделаки. Изд. 6-е. Москва, 2012. 248 с.
Шелов С.Д., Крюко Ю.И. Понятийная структура терминологии: опыт выявления и представления. Научно-техническая информация. 2004. Сер.2. № 5. С. 1–14.
DocCheck Flexikon. Das Medizinlexikon zum Medmachen. URL: https://flexikon.doccheck.com/de/Gastroenterologie# (Accessed: 15.04.2019).
Fluck H.-R. Fachsprachen: Einführung und Bibliographie. 5. überarb. und erw. Aufl. Tübingen, Basel: Francke Verlag, 1996. 361 S.
Gregor M., Stremmel W. (Hrsg.). Pschyrembel. Gastroenterologie. 1. Aufl. Berlin: de Gruyter, 2013. 363 S.
Ickler T. Die Disziplinierung der Sprache: Fachsprachen in unserer Zeit. Tübingen: Narr, 1997. 450 S.
Pschyrembel. Klinisches Wörterbuch / hrsg. v. Pschyrembel-Redaktion. 264. überarb. Aufl. Berlin: de Gruyter, 2012. 2320 S.
Riemann J.F. Fischbach W., Galle P., Mössner J. Gastroenterologie. Das komplette Referenzwerk für Klinik und Praxis. Stuttgart: Thieme Verlag, 2010. 2077 S.
