МНОЖИННІ КОНОТОНІМИ НА ПОЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ДІЯЧІВ У СУЧАСНОМУ МЕДІАПРОСТОРІ: СЕМАНТИКО-ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-397-406Ключові слова:
конотонім, антропонім, медіадискурс, деколо-нізація, апелятивація, десакралізація, онімне поле, граматична метафоризація.Анотація
У статті проаналізовано особливості функціонування множинних конотонімів на позначення українських та російських культурних діячів у текстах сучасних електронних ЗМІ періоду 2010–2025 років. Досліджено механізми граматичної метафоризації та стилістичної деонімізації, що трансформують власну назву в типізовану категорію та образ-символ.
Виявлено чітку семантичну диференціацію онімного поля: деструктивну конотонімізацію російських класиків як маркерів імперської спадщини та засобів ідеологічної агресії («пушкіни», «булгакови») на противагу глорифікації національного інтелектуального пантеону («Шевченки», «Стуси»). Особливу увагу приділено графічним кодам деколонізації (зміна регістру, використання лапок, дефісних юкстапозитів), а також впливу множинних конотонімів на формування свідомості українців. Доведено, що семантична трансформація відантропонімних множинних форм у публіцистичному дискурсі є рефлексією процесу деколонізації мовної свідомості та формування суверенного онімного простору України.
Посилання
1. Божко І.С. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 13(81). С. 12–16.
2. Гапєєва І. Експресивно-естетичні можливості граматичних форм слів у поетичних творах шістдесятників. Українознавчий альманах. Вип. 9. Київ, 2012. С. 124–126.
3. Дацишин Х. Функціональні параметри антропонімів як одного з різновидів фактичного матеріалу в медіатексті. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2024. Випуск 54-55. С. 281–288.
4. Касім Ю.Г., Мінкевич Е.Е. Використання семантичного розвитку власної назви у сучасних ЗМІ. Слов’янський збірник. 2013. Вип. 17. С. 136–147.
5. Колеснік В.О. Конотоніми в українських ЗМІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021. № 40. Том. 1. С. 79–83.
6. Лукаш Г.П. Актуальні питання української конотоніміки: монографія. Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство “ПРОМІНЬ”», 2011. 460 с.
Список ілюстративного матеріалу
1. Боднар А. Український гуманітарний индик. 15.02.2021. URL: https://zbruc.eu/node/103309 (дата звернення: 28.03.2026)
2. Бутко С., Горобець С. Головну бібліотеку Чернігівщини деколонізують. І ось. 31.01.3023. URL: https://www.sknews.net/holovnu-biblioteku-chernihivshchyny-dekolonizuiut-i-os-chomu/ (дата звернення: 28.03.2026)
3. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). URL: https://uacorpus.org/ (дата звернення: 28.03.2026)
4. Краснящих А. Пушкіни, Іскандерови, Каліброви, Градови, Смерчеви. 27.06.2023. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2023/06/27/7408567/ (дата звернення: 28.03.2026)
5. Марченко С. Потрібна деколонізація. Пушкіни і достоєвські мають піти за рускім кораблем. 19.03.2022. URL: https://gazeta.ua/blog/56736/potribna-dekolonizaciya-pushkini-i-dostoyevski-mayut-piti-za-ruskim-korablem (дата звернення: 28.03.2026)
6. Пустовгар О. Чому «Пушкіни» в публічному просторі – це ворожа російська пропаганда. 17.04.2025. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2025/04/17/164890/ (дата звернення: 28.03.2026)
7. Руденко С. «Булгакови» і «пушкіни» вбивають. 23.12.2025. URL: https://espreso.tv/poglyad-bulgakovi-i-pushkini-vbivayut (дата звернення: 28.03.2026)
