PLURAL CONOTONYMS REFERRING TO CULTURAL FIGURES IN MODERN MEDIA DISCOURSE: SEMANTIC AND FUNCTIONAL POTENTIAL
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-397-406Keywords:
conotonym, anthroponym, media discourse, decolonization, appellativization, desacralization, onymic field, grammatical metaphorization.Abstract
The article analyzes the peculiarities of the functioning of plural conotonyms referring to Ukrainian and Russian cultural figures in the texts of modern electronic media from 2010 to 2025. The study explores the mechanisms of grammatical metaphorization and stylistic deonymization that transform a proper name into a typified category and an image-symbol.
A clear semantic differentiation of the onymic field is revealed: the destructive conotonymization of Russian classics as markers of imperial heritage and tools of ideological aggression («pushkins», «bulgakovs») is contrasted with the glorification of the national intellectual pantheon («Shevchenkos», «Stuses»). Particular attention is paid to the graphic codes of decolonization (changes in case / capitalization, the use of quotation marks, and hyphenated compounds) and the role of plural onyms in overcoming the perceived fragmentation of the Ukrainian resistance force. It is proved that the transformation of plural conotonyms in publicistic discourse serves as a reflection of the decolonization of linguistic consciousness and the formation of a sovereign onymic space in Ukraine.
References
1. Божко І.С. Конотативні антропоніми та квазіантропоніми на позначення пересічного громадянина. Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». Острог : Вид-во НаУОА, 2022. Вип. 13(81). С. 12–16.
2. Гапєєва І. Експресивно-естетичні можливості граматичних форм слів у поетичних творах шістдесятників. Українознавчий альманах. Вип. 9. Київ, 2012. С. 124–126.
3. Дацишин Х. Функціональні параметри антропонімів як одного з різновидів фактичного матеріалу в медіатексті. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2024. Випуск 54-55. С. 281–288.
4. Касім Ю.Г., Мінкевич Е.Е. Використання семантичного розвитку власної назви у сучасних ЗМІ. Слов’янський збірник. 2013. Вип. 17. С. 136–147.
5. Колеснік В.О. Конотоніми в українських ЗМІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Філологія. 2021. № 40. Том. 1. С. 79–83.
6. Лукаш Г.П. Актуальні питання української конотоніміки: монографія. Донецьк: ТОВ «Видавничо-поліграфічне підприємство “ПРОМІНЬ”», 2011. 460 с.
Список ілюстративного матеріалу
1. Боднар А. Український гуманітарний индик. 15.02.2021. URL: https://zbruc.eu/node/103309 (дата звернення: 28.03.2026)
2. Бутко С., Горобець С. Головну бібліотеку Чернігівщини деколонізують. І ось. 31.01.3023. URL: https://www.sknews.net/holovnu-biblioteku-chernihivshchyny-dekolonizuiut-i-os-chomu/ (дата звернення: 28.03.2026)
3. Генеральний регіонально анотований корпус української мови (ГРАК). URL: https://uacorpus.org/ (дата звернення: 28.03.2026)
4. Краснящих А. Пушкіни, Іскандерови, Каліброви, Градови, Смерчеви. 27.06.2023. URL: https://www.pravda.com.ua/columns/2023/06/27/7408567/ (дата звернення: 28.03.2026)
5. Марченко С. Потрібна деколонізація. Пушкіни і достоєвські мають піти за рускім кораблем. 19.03.2022. URL: https://gazeta.ua/blog/56736/potribna-dekolonizaciya-pushkini-i-dostoyevski-mayut-piti-za-ruskim-korablem (дата звернення: 28.03.2026)
6. Пустовгар О. Чому «Пушкіни» в публічному просторі – це ворожа російська пропаганда. 17.04.2025. URL: https://www.istpravda.com.ua/articles/2025/04/17/164890/ (дата звернення: 28.03.2026)
7. Руденко С. «Булгакови» і «пушкіни» вбивають. 23.12.2025. URL: https://espreso.tv/poglyad-bulgakovi-i-pushkini-vbivayut (дата звернення: 28.03.2026)
