АРХЕТИПНИЙ ОБРАЗ НАРОДНОГО МЕСНИКА В ПОВІСТІ «ДОВБУШ» ГНАТА ХОТКЕВИЧА: ХУДОЖНЯ ПАРАДИГМА БОРОТЬБИ ЗА СВОБОДУ ТА УТВЕРДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Анотація

Мета статті – дослідити літературні інтерпретації постаті Олекси Довбуша в українській прозі та драматургії, зокрема в повісті «Довбуш» Гната Хоткевича. З’ясовано, що образ-архетип Довбуша функціонує як багатоплановий художній символ, який поєднує риси народного месника, романтичного героя та культурного міфу. Особливу увагу приділено аналізу жанрових і стильових особливостей повісті, а також співвідношенню літературно-художніх інтерпретацій із фольклорними джерелами. Виявлено, що контраст між історичною постаттю та легендарним образом забезпечує глибину й багатозначність художнього відтворення, формує ідейно-символічний вимір текстів та актуалізує проблему народної пам’яті.

У розвідці використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез – для узагальнення літературознавчих положень; структурно-семантичний – для вивчення художніх особливос-тей образу Олекси Довбуша; контекстуальний аналіз – для інтерпретації його функціонування у прозі та драматургії; порівняльний метод – для зіставлення різних авторських інтерпретацій та фольклорних джерел; елементи герменевтичного підходу – для глибшого розуміння символічного й міфологічного виміру постаті Довбуша в українській культурі.

Наукова новизна статті полягає в комплексному аналізі художніх інтерпретацій постаті Олекси Довбуша в українській прозі та драматургії з урахуванням їхнього співвідношення з фольклорними джерелами. Було системно простежено, як Гнат Хоткевич трансформував народний міф про Довбуша у власні художні моделі, надаючи йому рис романтичного героя, трагічного месника чи культурного символу. Новизна полягає також у виявленні функціонування контрасту між історичною постаттю та легендарним образом, що забезпечує багатозначність ідейно-символічного виміру текстів та актуалізує проблему народної пам’яті в українській літературі.

Практичне значення статті полягає у можливості застосування її результатів у процесі викладання української літератури, зокрема при вивченні опришківського руху та його художніх інтерпретацій. Матеріали дослідження доцільно використовувати у лекційних і семінарських курсах для аналізу трансформації історичної постаті Олекси Довбуша в культурний міф. Висновки роботи можуть слугувати теоретичною основою для подальших наукових розвідок, присвячених поетиці контрасту, символіці та процесам міфологізації в літературі, а також відкривають перспективи дослідження взаємодії фольклору й авторських художніх моделей.