ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ТА СОЦІОКУЛЬТУРНІ КОНОТАЦІЇ СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ЕТНОФЕНТЕЗІ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ В. КЛИМЧУКА «РУТЕНІЯ. ПОВЕРНЕННЯ ВІДЬМИ»)

Анотація

У статті здійснено літературознавчий аналіз роману Віталія Климчука «Рутенія. Повернення відьми», який розглядається як зразок сучасного інтелектуального етнофентезі. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією жанру з переважно розважального у філософсько орієнтований наратив, що залучає автентичний міфо-фольклорний субстрат для осмислення викликів сучасності, зокрема пов’язаних із російсько-українською війною.

Особливу увагу приділено лінгвопоетиці твору. Показано, що використання синестезії, антропоморфізації природних сил та ритмізованої прози виконує функцію екстерналізації внутрішніх станів персонажів. Авторська модель художнього світу ґрунтується на прихованій кореляції між психотипами героїв і ментальними особливостями сучасного українського соціуму. Крізь призму понять ресентименту та постколоніальної травми проаналізовано механізми суспільної деградації – від латентної ерозії моральних норм до завершених форм тоталітарного насильства. Концепт «завоювання без війни» у творі реалізується через технології маніпулювання свідомістю та нормалізацію «дифузного зла», що проникає в суспільство через індивідуальні моральні компроміси.

У дослідженні розглянуто етичну парадигму роману, зокрема конфлікт між утилітарним підходом і деонтологічною етикою головної героїні. Виявлено внутрішню колізію в образі Рутенії, зумовлену суперечністю між проголошеним гуманістичним ідеалом і вимушеною пасивністю перед лицем трагедії. На матеріалі образів Добровіна та Ахрумана розкрито проблему етичної асиметрії та релятивності категорій добра і зла у художньому світі твору.

У висновках акцентовано на обмеженому трансформативному потенціалі запропонованої моделі спротиву: попри перемогу героїв у приватному протистоянні, системні зміни в соціумі не відбуваються, що маркує циклічність зла. Роман інтерпретується як тривожна пересторога, що спонукає до рефлексії над проблемами національної суб’єктності та персональної відповідальності за етичний стан громади. Обґрунтовано орієнтацію твору на дорослу аудиторію та його значення для розвитку сучасного українського фентезійного дискурсу.