У ВИМІРАХ ВІЧНОСТІ: «ЕНЕЇДА» ІВАНА КОТЛЯРЕВСЬКОГО ЯК ВИЗНАЧНИЙ ЗРАЗОК СВІТОВОЇ БУРЛЕСКНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-191-205Ключові слова:
бурлеск, сміхова культура, палімпсестність письма, жанр, Вергілій, Іван КотляревськийАнотація
Мета статті — актуалізувати «Енеїду» І. Котляревського в сучасному літературознавчому просторі, проаналізувати амбівалентність оцінки поеми в літературно-критичній думці минулих століть та сучасності, зʹясувати причини звернення українського митця до поеми античного автора, розкрити генетичну спорідненість твору митця з українським фольклором (зокрема з народною сміховою культурою), із «шкільною субкультурою» та її протестністю, зʹясувати важливість твору для рецептивних горизонтів сучасного українця.
Для досягнення поставленої мети використано методологію герменевтики, культурно-історичний та культурологічний методи. Результати дослідження. Огляд літературно-критичних, літературознавчих праць, прочитання твору під кутом зору сучасності уможливлює виявлення прихованих у палімпсесності письма Котляревського нюансів, важливих для нашого сьогодення, зокрема загрози трансформації «буй-тура» у «вола в ярмі», що постає на сторінках твору виразною засторогою.
У статті наголошено творче продовження українським автором старої бурлескної традиції, водночас досвід європейських літературних попередників у поєднанні із народною сміховою традицією та впливами низового бароко дав нову якість твору, що робить поему І. Котляревського одним із найвизначніших зразків світової бурлескної традиції й водночас – якісно іншим твором, живим і актуальним у наш час.
В «Енеїді» І. Котляревського палімпсестно проглядають вже не тільки інтертекстуальні «візерунки»: глибинний підтекстовий пласт, що проектується на українське буття у трьох вимірах – минулому, сучасному, майбутньому – робить цей твір якісно іншим, ніж усі відомі досі переробки Вергілієвої поеми.
Наукова новизна статті полягає в сучасному прочитанні твору І. Котляревського з урахуванням думки літературознавців як попередньої доби, так і авторів найновіших досліджень.
Посилання
1. Білецький О. І. «Енеида» И. П. Котляревского. Білецький О. І. Зібрання праць : у 5 тт. Київ, 1965. Т. 2. С. 117–119.
2. Борзенко О. І. Письменник «на перехресті» (Іван Котляревський і особливості нового етапу літературного життя). Борзенко О. І. Сентиментальна провінція (Нова українська література на етапі становлення). Харків, 2006.
3. Грабович Г. Семантика котляревщини. Грабович Г. До історії української літератури: дослідження, есе, полеміка. Київ, 1997.
4. Гундорова Т. «Малоросійський маскарад»: колоніальний дискурс в «Енеїді» І. Котляревського і навколо неї. Українська мова та література. 2004. Ч. 25–28. С. 9–16.
5. Гундорова Т. Повернений Рим, або «Енеїда» Котляревського. Сучасність. 2000. № 4. С. 110–120.
6. Давній український гумор і сатира. Київ : Держлітвидав України, 1959. С. 176–177.
7. Житецький П. Г. «Енеїда» Котляревського у зв’язку з оглядом української літератури ХVІІІ століття. Житецький П. Г. Вибрані праці: Філологія. Київ , 1987. С. 139–253.
8. Зборовська Н. «Енеїда» І. Котляревського як параноїдно-шизоїдна позиція материнського коду. Зборовська Н. Код української літератури. Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. С. 59–74.
9. Зеров М. К. Питання Котляревський – Осипов у новому досліді. Зеров М. Твори : у 2 тт. Київ : Дніпро, 1990. С. 14–17.
10. Нахлік Є. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст – інтертекст – контекст. Львів : НАН України, 2015. 543 с.
11. Історія української літератури. ХІХ століття : у 3 кн. Кн. 1: навч. посібник / за ред. М. Т. Яценка. Київ : Либідь, 1995. 368 с.
12. Костомаров М. Обзор сочинений, писанных на малороссийском языке. Костомаров М. І. Слов’янська міфологія: вибрані праці з фольклористики й літературознавства. Київ , 1994. С. 280–296.
13. Котляревський І. П. Твори : у 2 тт. Київ, 1969. Т. 1.
14. Куліш П. Обзор украинской словесности: Котляревский. Основа. 1861. № 1. С. 235–262.
15. Липа Ю. Призначення України. Львів : Вид-во Львівського Товариства укр. мови ім. Т. Г. Шевченка «Просвіта», 1992. 270 с.
16. Неборак В. Перечитана «Енеїда»: спроба сенсового прочитання «Енеїди» Івана Котляревського на тлі зіставлення її з «Енеїдою» Вергілія. Львів : Астрон, 2001. 283 с.
17. Павлишин М. Риторика і політика в «Енеїді» Котляревського. Павлишин М. Канон та іконостас. Київ, 1979. С. 294–307.
18. Пам’ятки етичної думки на Україні XVII – першої половини XVIII ст. Київ,1987.
19. Сверстюк Є. Іван Котляревський сміється. Сверстюк Є. На святі надій : вибране. Київ , 1999. С. 253–282.
20. Ставицький А. Ф. Коментар до «Енеїди» Івана Котляревського та його історія. Котляревський І. П. Енеїда : поема. Київ : Рад. школа, 1989. С. 207–217.
21. Ткачук М. Український характер в «Енеїді» Івана Котляревського. Київська старовина. 1994. № 5. С. 92–97.
22. Франко І. Нарис історії українсько-руської літератури до 1890 р. Франко І. Зібрання творів : у 50 тт. Київ, 1984. Т. 41.
23. Хропко П. П. Біля джерел української реалістичної поезії. Київ, 1972. 188 с.
24. Чудові пересмішники: сатиричні твори класиків української літератури. Київ, 2002.
25. Шамрай А. П. Проблема реалізму в «Енеїді» І. Котляревського. Котляревський І. П. Повне зібр. творів : у 2 т. Київ, 1952. Т. 1. С. 9–62.
26. Шевченко Т. Г. Передмова до нездійсненого видання «Кобзаря». Шевченко Т. Г. Зібр. творів : у 6 т. Київ, 2003. Т. 5. С. 207–208.
27. Шевчук В. Вершинний твір українського бароко: літературознавче дослідження «Енеїди» І. Котляревського. Київ, 2003.
28. Яценко М. Т. На рубежі літературних епох: «Енеїда» Котляревського і художній прогрес в українській літературі. Київ, 1977.
