КОМУНІКАТИВНІ ТА СОЦІАЛЬНО – ЕТИЧНІ ДЕВІАЦІЇЇ В НАРАТИВАХ ДОНАЛЬДА ТРАМПА

Анотація

Дослідження присвячене комплексному аналізу комунікативних та соціально-етичних девіацій у наративах Дональда Трампа, 45-го президента США, які мають значний вплив на формування політичного дискурсу, громадської думки та соціальної поведінки під час його політичної діяльності. Актуальність роботи зумовлена стрімким розвитком мас-медіа, соціальних мереж та цифрових платформ, які забезпечують миттєве поширення інформації та дозволяють публічним особам мобілізувати аудиторію, формувати суспільні стереотипи і впливати на соціальні установки. Особливу увагу у дослідженні приділено виявленню системних комунікативних девіацій, таких як перебільшення фактів, гіперболізація, маніпулятивне використання емоційної апеляції, а також агресивна та негативно маркована лексика щодо опонентів. Одночасно аналізувалися соціально-етичні девіації, пов’язані з порушенням норм ввічливості, толерантності, принципів прозорості, об’єктивності та етичних стандартів публічної комунікації.

Методологічна основа дослідження включала поєднання контент-аналізу та дискурс-аналізу виступів, інтерв’ю, твітів та медіа-публікацій Трампа, а також соціоетичного аналізу, що дозволяв оцінити етичну допустимість його комунікативних практик. Дослідження продемонструвало, що наративи Трампа систематично поєднують стратегічні мовленнєві прийоми з девіаціями соціально-етичного характеру, що призводить до глибокої поляризації суспільства, формування стереотипів щодо певних соціальних груп, зниження довіри до медіа та державних інституцій, а також активізації емоційної залученості аудиторії за рахунок страху, гніву чи гордості. Результати підкреслюють, що політична риторика Трампа є яскравим прикладом сучасної комунікації, у якій стратегічні мовленнєві прийоми тісно переплітаються з порушенням етичних стандартів, створюючи суперечливий та часто маніпулятивний вплив на громадську свідомість.

Отримані дані підтверджують необхідність подальших досліджень політичної риторики сучасних лідерів з метою систематизації комунікативних і соціально-етичних девіацій, вивчення їхнього впливу на політичну поведінку та суспільні установки аудиторії, а також розробки практичних рекомендацій щодо підвищення медіаграмотності та критичного сприйняття політичних меседжів у суспільстві. Це дозволить створити більш об’єктивні підходи до оцінки політичної комунікації та сприятиме формуванню здорового публічного дискурсу в умовах сучасного медіа-середовища.