ФОЛЬКЛОРНО-МІФОЛОГІЧНА ПАРАДИГМА ЛІРИКИ БОГДАНА-ІГОРЯ АНТОНИЧА
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-22(81)-83-89Ключові слова:
міфопоетика, архетипи, фольклор, художнє мислення, світоглядна парадигма, модерністська естетика, сакральний простір.Анотація
Мета. Стаття присвячена фольклорним та міфологічним інтен- ціям у ліриці Богдана-Ігоря Антонича та інтерпретаційним з’ясуванням художньої позиції поета у контексті сучасного літературознавчого дискурсу. Окремий погляд звернено на трактування автором язичниць- ких та християнських мотивів й образів, у яких він набув власної світо- глядної моделі буття, самобутнього поетичного вияву. Опираючись на цю парадигму, вдалося виокремити кілька провідних циклів у поезіях Богдана-Ігоря Антонича, зокрема проаналізовано взаємозв’язок природ- них об’єктів та людського середовища, відгомін міфопоетичних уявлень наших предків у ліриці письменника тощо. Через аналіз окремих поетич- них текстів доведено важливість фольклорно-міфологічного підґрунтя у поетичній спадщині автора.
Дослідницька методика. Відповідно до тематики і проблематики у статті застосовано низку методів, які дають можливість висвітли- ти порушені питання, зокрема – культурно-історичний (художній твір в контексті взаємозв’язків із культурно-історичним тлом), герменев- тичний (встановлення глибинних смислів та філософської проблемати- ки художнього твору), біографічний (основні віхи життя та творчості автора), феноменологічний тощо.
Результати дослідження. У статті проаналізовано та узагаль- нено особливості фольклорно-міфологічного мислення Богдана-Ігоря Антонича на матеріалі його лірики, оприявлено основні риси впливу фо- льклору та міфології на творчість автора, здійснено багатоаспектний аналіз вибраних поезій письменника, крізь призму фольклорно- міфологічних засад його художнього мислення.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вони можуть бути використані у подальшому вивченні творчості Богдана-Ігоря Антонича, а також у з’ясуванні особливостей розвитку української літератури першої половини ХХ століття.
Посилання
1. Антонич Б. І. Повне зібрання творів. Передм. – Миколи Ільницького. Львів: Літопис, 2009. 968 с.
2. Ільницький М. Три формули мого осягнення Антонича. Львів: Центр гуманітарних досліджень; Київ: Смолоскип, 2011. 56 с.
3. Клен Ю. Слово живе й мертве. Вибрані твори. Дрогобич, 2003. 654 с.
4. Науменко Н. Природна образність лірики Богдана-Ігоря Антонича у перекладах англійською мовою. The 10th International scientific and practical conference “Scientific achievements of modern society” (May 27- 29, 2020) Cognum Publishing House, Liverpool, United Kingdom. 2020. 1075 p. С. 737–745.
5. Неврлий М. Поет із серцем у руках. // Антонич Б.-І. Вибрані твори. Упорядник – Д. Ільницький. Київ : Смолоскип, 2012. С.693–708.
6. Павличко Д. Пісня про незнищенність матерії. // Весни розспіваної князь. Слово про Антонича: статті, есе, спогади, листи, поезії. Львів: Каменяр, 1989. С. 11–61.
7. Пономаренко О. Б. Національний міфосвіт поезії Б.-І. Антонича: ас- пект художнього образу-символу. Автореф. дис ….канд. філол. наук: 10.01.01. Київ, 2007. 30 с. URL: https://mydisser.com/en/avtoref/view/ mifosvit-poezii-b-i-antonicha-aspekt hudozhnogo-obrazu-simvolu.html
8. Рубчак Б. Поетичне бачення землі: три слов’янські варіанти. // Весни розспіваної князь. Слово про Антонича. Львів, 1989. С. 239– 258.
9. Свірська Ж. Екзистенційне наповнення архетипів, оприявлених у тво- рчості Богдана-Ігоря Антонича. Філологічні студії. Випуск 15, 2016. С. 236–249.