ЖАНРОВО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ТІЛЕСНОЇ Й ДУХОВНОЇ ТРАВМИ В РОМАНІ МАРІЇ МАТІОС «МАМИ»
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-22(81)-67-82Ключові слова:
жанрова специфіка воєнної прози, композиція, студія травми, наратив, воєнна проза, Марія Матіос, роман «Мами», тілесна експресія, іконотропізм.Анотація
Мета дослідження – з’ясувати специфіку скерованості ідейно- образних та жанрово-композиційних рівнів поетики твору на розкриття теми травми втрати, текстуалізації травми як пам’яті не тільки про злочини сьогодення, але й про задавнені рани, реалізації ідеї пере- проживання «катастрофічного досвіду» геноциду українців. Предмет дослідження – особливості реалізації теми травми втрати в романі Марії Матіос «Мами». Завдання студії полягають у дослідженні особливостей жанру й композиції твору, ролі художніх засобів у моделюванні психічного стану героїнь, текстуалізації травми, розкритті ідейного скерування твору. Для досягнення поставленої мети використано методологію студії травми («trauma studies»), також залучено різні інтерпретаційні методики: психоаналізу, герменевтики, рецептивної естетики, інтерпретативний та структурний підходи.
Проведене дослідження дозволило з’ясувати, що обраний для ви- вчення твір письменниці вирізняється особливою композицією, специфічною наративною структурою завдяки включенню в художню тканину особистого травматичного досвіду самої художниці слова, що підкреслюється авторською жанровою дефініцією («драма на шість дій»). Своєрідність композиції твору полягає у тому, що кожна його частина має власну побудову цілком самостійного, завершеного художнього тексту, водночас архітектоніка усього роману вирізняється скерованістю на підсилення емоційно-образного, ліризованого складника, поєднаного з фабульністю. Цій функції підпорядковане й кільцеве обрамлення, утворене першим текстом – реквіємом і останнім – «Пієтою».
Посилання
1. Arizti B. (2011). In The Splintered Glass: Facets of Trauma in the Post- Colony and Beyond. Amsterdam and New York: Rodopi.
2. Balaev Michelle. 2012. The Nature of Trauma in American Novels. Northwestern University Press.
3. Caruth C. Literature in the Ashes of History. – Baltimore: Johns Hop- kins University Press, 2013. – 144 p.
4. Caruth C. Unclaimed Experience: Trauma, Narrative and History. – Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1996.
5. Durrant S. Postcolonial Narrative and the Work of Mourning: J.M. Coetzee, Wilson Harris and Toni Morrison. – Albany: SUNY , 2004. P. 1.
6. Felman S. The Juridical Unconscious: Trials and Traumas in the Twen- tieth Century. – Cambridge: Harvard University Press, 2002. – 272 p.
7. Felman Shoshana and Dori Laub. 1992. Testimony: Crises of Witnessing in Literature, Psychoanalysis, and History. New York: Routledge.
8. Visser Irene 2011, Trauma theory and postcolonial literary studies', Journal of Postcolonial Writing, vol. 47, no. 3, pp. 270-282.
9. Голобородько Я. Соціумний інтер'єр чи психологічний дизайн? (ху- дожні дилеми Марії Матос) / Я. Голобородько // Слово і час. – 2008. –№12. – С. 81-85.
10. Жигун С. (2023). «Ноїв ковчег» Галини Гордасевич: як метафора маркує травму. Літературний процес: методологія, імена, тенденції. Збірник наукових праць (філологічні науки). №21, 2023. Київський університет імені Бориса Грінченка. С. 57.
11. Матіос М. (2023). Мами. Драма на шість дій. Видавництво «А-БА- БА-ГА-ЛА-МА-ГА». 283 с.
12. Матусяк А. (2020). Вийти з мовчання. Деколоніальні змагання укра- їнської культури та літератури ХХІ століття з посттоталітарною трав- мою. А. Бондар (Пер.). Львів: Піраміда. 308 с.
13. Пухонська О. Літературний вимір пам’яті: монографія. Київ: Акаде- мвидав, 2018. 304 с.
14. Пухонська О. (2020). Поза межами бою. Дискурс війни в сучасній літературі. Брустури: Дискурс. 288 с.
15. Улюра Г. (2023). Писати війну. Київ: Темпора, 320 c.
