РОЗПОВІДНІ Й ВІРШУВАЛЬНІ ФОРМИ ВИРАЖЕННЯ АВТОРСЬКОЇ ІДЕЙНО-ЕСТЕТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ В ЛІРИЦІ УЛЯНИ КРАВЧЕНКО

Анотація

Статтю присвячено дослідженню розповідних й віршувальних форм вираження авторської ідейно-естичної свідомості в ліриці Уляни Кравченко. Метою статті є  визначення та опис ритміко-строфічної структури  лірики поетеси.  Дослідницька методика. У дослідженні використано систему з біографічного, герменевтичного, культурно-історичного та поетикального методів, що зумовлено специфікою дослідження, його об’єктом та предметом. Результати. У статті встановлено, що вагомість досвіду української нації для світомислення Уляни Кравченко втілена також  в ритміко-строфічній структурі її лірики, де поруч із звичними строфами та силабо-тонічними розмірами часто зустрічаються народні форми колінного вірша. А використання авторкою канонізованих строф у поезіях, написаних від імені ліричного «власне автора», свідчить про домінування синтезуючої мисленнєвої операції в когнітивній сфері авторки. Наукова новизна. Розглянуто  мисленнєвий процес письменниці – генерування носієм авторської свідомості відповідної художньої системи твору та кожного її елемента, зокрема на рівнях суб’єктів викладу, метрики й ритміки. Аналіз ключових векторів самовираження поетеси виявив таку особливість її поетичного наративу, як відсилання читача до рівня авторської свідомості, що переконує в перевазі серед усіх типів суб’єктів викладу інстанцій ліричного героя та «власне автора». Практичне значення. Наукові результати дослідження можуть бути основою для написання курсових та дипломних робіт, розвідок про творчість У. Кравченко.