ХУДОЖНЬО-ФУНКЦІОНАЛЬНА РОЛЬ АНТИТЕЗИ В АРХІТЕКТОНІЦІ ПОВІСТІ «КАМІННЯ ПІД КОСОЮ» ОЛЬГИ МАК
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-268-280Ключові слова:
антитеза, контраст, Голодомор, художній прийом, психологічна напруга, образ, композиція, символіка, Ольга Мак.Анотація
У статті досліджено функціонування антитези в повісті «Каміння під косою» Ольги Мак як ключового художнього прийому, що забезпечує глибину й правдивість відтворення трагедії Голодомору. З’ясовано, що антитеза у творі реалізується на різних рівнях – від синтаксичного до концептуально-смислового – і виконує емоційну, структурну, символічну та філософську функції. Особливу увагу приділено аналізу контрастів між дитячим і дорослим баченням світу, селом і містом, надією й відчаєм, добром і злом, милосердям і жорстокістю, життям і смертю, які формують психологічну напругу та організовують сюжет твору, формують його іманентно-символічний вимір.
У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів: аналіз і синтез – для узагальнення теоретичних положень; структурно-семантичний – для вивчення антитетичних конструкцій; контекстуальний аналіз – для інтерпретації художніх образів; порівняльний метод – для зіставлення різних типів протиставлень; елементи герменевтичного підходу – для глибшого розуміння смислових рівнів тексту.
Наукова новизна дослідження полягає у комплексному осмисленні антитези як провідного принципу художньої організації повісті Ольги Мак «Каміння під косою», що виходить за межі її традиційного трактування як стилістичної фігури та розкриває її як універсальний механізм художнього мислення і моделювання історичної трагедії Голодомору. Новизна роботи також зумовлена врахуванням діаспорного контексту творчості авторки, що дозволяє інтерпретувати антитезу як інструмент збереження національної пам’яті, репрезентації травматичного досвіду та формування альтернативного до радянського наративу бачення історичних подій.
Практичне значення полягає у можливості використання результатів дослідження у викладанні української літератури (зокрема теми Голодомору), під час підготовки лекцій, семінарських занять, написання наукових робіт, а також у подальших літературознавчих дослідженнях проблем поетики контрасту.
Посилання
1. Аристотель. Поетика / Пер. з давньогр. Й. Кобіва. К.: Мис-тецтво, 1967.
2. Гуйванюк, Н. Антитетичні семантико-синтаксичні відношення у надфразній єдності та тексті // https://studia-linguistica.knu.ua/wp-content/uploads/2018/11/2011043_050%D0%93%D1%83%D0%B9%
D0%B2%D0%B0%D0%BD%D1%8E%D0%BA.pdf
3. Домбровський, В. Українська стилістика і ритміка. Українська поетика. Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2008. 488 с.
4. Курінна Н., Юрчак Г. Ідея синтезу художніх стилів як літературно-естетична проблема в МУРі: національний та європейський вектори // Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово. 2024. № 20(74). С. 367–378.
5. Лексикон загального та порівняльного літературознавства / за ред. Ю. І. Коваліва. Чернівці: Золоті литаври, 2001. 634 с.
6. Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. 2-ге вид., випр. і доп. Київ: ВЦ «Академія», 2007. 752 с.
7. Мак О. Каміння під косою. Торонто: Видавництво «Гомін України», 1973. 158 с.
8. Пахаренко В. Основи теорії літератури: навчально- методичний посібник. Київ : Генеза, 2009. 296 с.
9. Плетенчук Н. Самобутність авторської моделі світу в романістиці Уласа Самчука [Текст] / Н. Плетенчук // Закарпатські філологічні студії. Ужгород : Видавничий дім «Гельветика», 2018. Вип. 1. С. 14–21.
10. Полюга, Л. М. Словник антонімів української мови / Лев Михайлович Полюга / За ред. Л. С. Паламарчука. Вид. 2-е, доп. і випр. К.: Довіра, 1999. 275 с.
11. Юрчак Г. М. Українська література кінця ХІХ – ХХ століття: аспекти розвитку та становлення Закарпатські філологічні студії. Вип. 23. Т. 1. С. 241–245. https://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/23/part_1/46.pdf
12. Lakoff, G., & Johnson, M. (2003). Metaphors we live by. Chicago: University of Chicago Press. (Original work published 1980)
