СИЛА МОВИ ЯК МОТИВАЦІЙНИЙ СКЛАДНИК У ВИВЧЕННІ ПОЛЬСЬКОЇ ТА АНГЛІЙСЬКОЇ МОВ: СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-94-104Ключові слова:
українська мова, польська мова, англійська мова, сила мови, соціолінгвістика.Анотація
У статті аналізується сила польської та англійської мови як мотиваційний складник при виборі вивчення носіями української мови двох іноземних мов: польської та англійської. Було використано метод анкетування як один з основних методів соціолінгвістики.
Сила будь-якої мови тісно пов’язана з проблематикою функціонування мовних ідеологій у суспільстві. Мовні ідеології є інструментом, що надають мові визначену вартість і завжди залежать від суспільно-історичних умов. Дослідження проблематики сили мови є інтегральною частиною мовної політики. Соціолінгвістична інтерпретація терміну «сила мови» стала досить поширеною в українському суспільстві з причин економічного характеру та глобалізації культурної вартості. Знання англійської та польської мови, стрімке поширення зацікавленості цими мовами яскраво унаочнюють факт послаблення символічної функції мови.
Посилання
1. Б.Ажнюк, 2021, Мовна політика: Україна і світ. Видавничий дім Дмитра Бураго.
2. О.Демська, В.Мальцев, 2016, Мовна політика: про ідентичність і успішність в глобальному світі. Мова: класичне-модерне-постмодерне. 2016 (2), с.16-26.
3. Л.Масенко, 2004, Мова і політика. Київ: Соняшник
4. H.Krasowska, 2020, Języki mniejszości: Status, prestiż, dwujęzyczność, wielojęzyczność. Warszawa: Studium Europy Wschodniej.
5. P. Łewchuk, 2024. Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce. Warszawa
6. O. Pelekhata, 2024, The influence of linguistic ideologies on the value of the Polish language and Polish identity among middle-aged Ukrainian citizens of Polish origin. Cognitive Studies | Études cognitives, Warszawa, Article 3292.https://doi.org/10.11649/cs.3292
7. O. Pelekhata, 2024, Ideologie językowe i zarządzanie językiem w Iwano-Frankiwsku (dawnym Stanisławowie). Poradnik Językowy. Warszawa: Elipsa, №1 (810). S.73–88. DOI: 10.33896/PorJ.2024.1.5
8. O. Pelekhata, 2022, Status języka polskiego wśród uczniów uczących się w klasach z językiem polskim jako językiem nauczania (na przykładzie Iwano-Frankiwska, Ukraina), Poradnik Językowy t.10. Warszawa, S.164–182. DOI: 10.33896/PorJ.2022.10.10
9. M. Silverstein, 1979, Language structure and linguistic ideology. InP. R. Clyne, W. F. Hanks, & C. L. Hofauer (Eds.), The elements: A parasession on linguistic units and levels(pp. 193 247). Chicago Linguistic Society
