ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНІ ВИСЛОВЛЕННЯ В АКТУАЛІЗАЦІЇ ПРАГМАТИЧНИХ КОМПОНЕНТІВ В ДІАЛЕКТНОМУ ДИСКУРСІ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2026-23(84)-25-36Ключові слова:
адресант, адресат, діалектний дискурс, комунікативна інтенція, прагматичні компоненти значення, фразеологізована одиниця.Анотація
У статті охарактеризовано розряди найпоширеніших фразеологізованих одиниць, що функціонують у мовленні жителів села Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, розкрито їхню роль в актуалізації прагматичних компонентів значення під час комунікативної взаємодії мовців, зокрема наголошено, що ці мовні величини:
- виступають важливим засобом формування говіркової мовної картини світу;
- узагальнено відбивають типові ситуації спілкування, сприяючи розкриттю інтенцій комунікативних партнерів;
- є значущими носіями прихованих значень, дешифрування яких допомагає мовцям вибудовувати діалог як кооперативний, уникаючи суперечок у спілкуванні, чи як конфронтаційний.
Серед різних видів фразеологізованих одиниць, поширених у гуцульському діалектному дискурсі, що сприяють актуалізації прагматичних компонентів значення, особлива роль належить такій мовній величині, як ни с′м’і́йу пита́ти.
У статті доведено, що ця фразеологізована одиниця – важливий смислотвірний складник імовірного запитання адресанта, що сприяє формуванню таких значеннєвих компонентів, які впливають на перебіг комунікації, на актуалізацію виробленої у кожного з комунікативних партнерів програми практичної поведінки – знання того, як реагувати на мовленнєві дії комунікативного партнера в типових ситуаціях.
У статті підкреслено: фразеологізована одиниця ни с′м’і́йу пита́ти – це своєрідний прагматичний сигнал, який вказує на характер комунікативних намірів адресанта – досягти комунікативної мети, тому в полі зору його завжди перебуває модель адресата, передбачення того, як він може сприйняти й потрактувати почуте запитання.
Посилання
1. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія. Львів : ПАІС, 2010. С. 336 с.
2. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник. К.: Академія, 2004. 344 с.
3. Гайдеггер М. Дорогою до мови / Переклав з нім. Володимир Кам’янець. Львів : Літопис, 2007. 232 с.
4. Гриценко П. Просторінь народного слова. Марія Голянич. Мовний портрет села Тюдів. Словник у двох томах. Т. 1. А–М. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 2018. С.5.
5. Ґадамер Ґ.-Ґ. Герменевтика і поетика. Вибрані твори / Пер. з нім. К.: «Юніверс», 2001. 228 с.
6. Ковалик І. І. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. Частина ІІ / Упорядник З. Терлак. Львів – Івано-Франківськ, 2008. 496 с.
7. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К.: ПАРАПАН, 2003. 240 с.
8. Мамардашвілі М. К. Картезіанські роздуми. К.: Стилос, 2000. 311 с.
9. Українська мова. Енциклопедія. Редкол.: Русанівський В. М., Тараненко О. О. (співголови), Зяблюк М. П. та ін. К.: «Укр. енцикл.», 2000. 752 с.
10. Філософія. Світ людини. Курс лекцій : навчальний посібник / В. І. Табачковський, М. О. Булатов, Н. В. Хамітов та ін. К.: Либідь, 2003. 432 с.
11. Філософський енциклопедичний словник. К.: Абрис, 2002. 743 с.
