ТАРАС ШЕВЧЕНКО: ІНДИВІДУАЛЬНІ ОРІЄНТИРИ СПРИЙНЯТТЯ

Abstract

Здається, до заявленої теми статті, підходять міркування Тодося Осьмачки, сего стражденного українського “поета з пекла” (М. Слабошпицький), хоча вся українська поезія класична породжена не Раєм, а пеклом, не розумінням, а стражданням: “Я певний, що якби Шевченко з’явився перед Шекспіром і Ґете, то вони б мали його перед своїми духовними очима як божество, щось подібне до Богочоловіка. Бо Шевченко збільшив славу Спасителя як людинолюба”. І ще одна його теза категорично-християнська: “Після Ісуса Христа немає в світі дорожчої людини для людства, як Шевченко(…)”.