ВАСИЛЬ СТЕФАНИК: ВИТОКИ ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ

Abstract

Назва літературознавчого есею не оригінальна, але необхідна в індивідуальному черговому наближенні до розуміння феномену Василя Стефаника (1871-1936), цього селянського Бетґовена (вже ніхто не пригадує одіозного Володимира Коряка, який у 1924 році першим так означив ґеніяльного покутянина), якого ми читаємо мало, але постійно змінюємо акценти цього міні-читання: спочатку рухалися від новел, означуючи їх, як модерні, реалістичні чи експресіоністичні, до листів, які виламуються за рамці чистого епістолярного жанру, витворюючи нові жанрові модифікації: епістолярій-новела, епістолярій-есе, епістолярій-сповідь.