АФОРИСТИЧНІСТЬ ЯК СТИЛЬОВА ДОМІНАНТА У ТЕКСТІ РОМАНУ МИРОСЛАВА ДОЧИНЦЯ «КРИНИЧАР» («ДІЯРІЮШ НАЙБАГАТШОГО ЧОЛОВІКА МУКАЧІВСЬКОЇ ДОМІНІЇ»)
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-438-444Ключові слова:
афористичність, М. Дочинець, філософема, стійкі вирази, «Криничар», жанр діяріюша, мотив подорожі, Бог, багатство, гроші, людина.Анотація
У статті здійснена спроба дослідити афористичність як стильову домінанту у тексті роману Мирослава Дочинця «Криничар». Метa – обгрунтувати cполуки виникнення афористичності, виокремити своєрідність художнього мислення автора, де органічно поєднані тематичні та семантико-стилістичні типи філософем.
Дослідницька методика. У контексті вивчення літературного твору, а також у виокремленні його основних засад використано основні принципи порівняльного, описового методів.
Результати. У тексті роману Мирослава Дочинця «Криничар» домінує афористичність не тільки як спосіб художнього мислення, а й засіб подачі белетристичного матеріалу. Виокремлено основну індивідуально-стильову рису твору – афористичність, знайдено джерела її виникнення і витворення (жанр діяріюша, мотив подорожі, тип героя-мудреця). Розподілено філософеми за яскраво вираженими у тексті тематичними групами. Досліджено один із різновидів афоризмів – філософему, які репрезентуються у тексті за допомогою мовних досліджень – стійкими виразами (крилатими фразами, прислів’ями, приказками, прикметами, фразеологічними порівняннями, фразеологізмами). Виявлення мовної бази допомогло визначити семантико-стилістичні типи філософем (різноманітних попереджень; виражень містифікацій умов життя людини, людського життєвого досвіду: умов, за яких можлива бажана позитивна дія і т.д.) у «Криничарі».
Наукова новизна. Дослідження афористичності у тексті роману Мирослава Дочинця та й загалом цього художнього твору є одним із малочисленних. Особливо цікавою є тематика роману – багатство, яке тривалий час вважалося табуйованою для відображення у художній дійсності на теренах України. З’ясовано не тільки стильову домінанту, але і її генезу, першопричини, різновид подачі художнього мислення прозаїка (філософему), тематичні групи філософем, використання мовних одиниць (стійких виразів) автором на базі яких виокремлено семантико-стилістичні типи філософем.
Практичне значення. Основні положення дослідження можуть бути використані для поглиблення вивчення творчості Мирослава Дочинця, поняття «філософема» та потенціалу її вираження , застосування у художньому тексті.
Посилання
Базилевський М. Книжка глибокого дихання / М.Базилевський // Літературна Україна. – 2013. – № 2 (10 січня) – С. 7.
Головко Т. Мирослав Дочинець: Усі мої книги втілюють моє прагнення подолати провінційність духу / Т.Головко // Слово Просвіти. – 2014. – № 48 (4-10 грудня). – С. 8-9.
Дочинець М. Криничар / Мирослав Дочинець. – Мукачево: Карпатська вежа, 2016. – 331 с.
Короненко С. Мирослав Дочинець: Криничар – це духовний брат Вічника/ С. Короненко// Літературна Україна. – 2012. – № 33 (30 серпн.) – С. 5.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. – К.: Наукова думка, 1970–1980. – Т. 10. – С. 594.
