ВІДТВОРЕННЯ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ У НІМЕЦЬКОМОВНОМУ ПЕРЕКЛАДІ РОМАНУ В. БАРКИ «ЖОВТИЙ КНЯЗЬ»
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-372-380Ключові слова:
ідіостиль, оказіоналізми, адекватність, калькування, переклад.Анотація
Роман В. Барки «Жовтий князь», який показав світові правду про жахливий злочин сталінського тоталітарного режиму Голодомор в Україні в 1932-1933 роках, вийшов друком у 1962 році в Нью-Йорку. Одразу після видання він був перекладений англійською мовою. Через тринадцять років (1981 р.) у Франції з’явився переклад французькою мовою. В 2016 р. побачив світ італійський переклад. Німецькомовний переклад роману під назвою „Der gelbe Fürst“ вийшов у світ навесні 2009 року. Здійснила переклад Марія Остгайм-Дзерович. Вона народилася у Львові, навчалася на філологічному факультеті Віденського університету, з 1958 році працювала перекладачем у відділі Східної Європи Федеральної торгової палати Австрії.
Індивідуально-авторські інновації, що функціонують у романі “Жовтий князь” засвідчують мовну майстерність письменника та особливості його індивідуального стилю. Відтворення індивідуального стилю автора є найскладнішим завданням при перекладі художнього тексту.
Способом калькування перекладачеві вдалося адекватно відтворити слова індивідуального стилю В. Барки та відшукати певні відповідники. В деяких випадках перекладачка вдалася до лексеми Getreide як головного слова у словосполученні, а в інших використала слово Brot.
На окрему увагу заслуговують індивідуально-авторські назви місяців Василя Барки, які влучно й виразно передають реалії голодомору в Україні 1932-1933 рр. Використовуючи калькування і при цьому копіюючи структуру вихідної лексичної одиниці, перекладач відтворює новоутворені слова. В німецькомовному перекладі вони зберігають притаманне для мови оригіналу стилістичне забарвлення.
Посилання
Барка В. Жовтий князь: [роман] / В. Барка. – Київ: Наукова думка, 2008. – 304 с.
Виноградов В.С. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы) / В.С. Виноградов. – Москва: Издательство института общего среднего образования РАО, 2001. – 224 с.
Денисова І.В. Оказіональне слово як одна зі стилістичних особливостей жанру фентезі // / І.В. Денисова // Наукові праці. Філологія. Мовознавство. – 2013. – №204. – Том 216.
Зозуля О. Багатокомпонентні оказіоналізми в поезії Оксани Забужко [Електронний ресурс] / О. Зозуля. – 2010. – Режим доступу до ресурсу: http://philology.knu.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualni_2010_30/419_423.
Іллів-Паска І. Художні оказіоналізми англійської наукової фантастики: Особливості відтворення українською мовою / Ірина Іллів-Паска // Іноземна філологія. – 2014. – С. 293–300.
Кавун Н.Л. Особливості перекладу неологізмів з англійської на українську мову (на матеріалі роману Девіда Мітчелла "Сон номер 9" в перекладі Олекси Негребецького) [Електронний ресурс] / Н. Л. Кавун – Режим доступу до ресурсу: http://philology.knu.ua/files/library/movni_i_konceptualni/46-2/8.pdf.
Колоїз Ж.В. Індивідуально-авторські неологізми в романі Василя Барки «Жовтий князь» / Ж. В. Колоїз // Сучасні проблеми мовознавства та літературознавства: зб. наук. праць. – Ужгород: Вид-во УжНУ «Говерла». – 2011. – №15. – С. 341–345.
Короненко С. Плід колективних зусиль / С. Короненко // Слово Просвіти. – 09.04.2009.
Лопатин В.В. Рождение слова: Неологизмы и окказиональные образования / В.В. Лопатин. – М.: Наука, 1973. – 150 с.
Ніколайчук Х. Німці хочуть мати від української літератури лише найкраще [Електронний ресурс] / Х. Ніколайчук – Режим доступу до ресурсу: https://www.dw.com/uk/німці-хочуть-мати-від-української-літератури-лише-найкраще/a-4942850.
Павленко Н. Роман "Жовтий князь" роздадуть у австрійські бібліотеки // Газета по-українськи [Електронний ресурс] / Н. Павленко // Газета по-українськи – Режим доступу до ресурсу: https://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/_roman-zovtij-knyaz-rozdadut-u-avstrijski-biblioteki/322166
Позняк-Хоменко Н. Свідок апокаліпсису: 110 років тому народився автор роману про голодомор «Жовтий князь» Василь Барка / Наталка Позняк-Хоменко // Україна молода. – 2018. – №76.
Пушко В.Ф. Жанрово-стильові особливості прози Василя Барки //Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.: спец. 10.01.01 "українська література" / Пушко В.Ф. – Київ, 2001. – 15 с.
Романчук С.Є. Оказіоналізми як окрема група неологізмів/ С.Є. Романчук. // Вісник Житомирського державного університету. – 2011. – С. 52-55.
Сірка Й. „Жовтий князь“ – німецькою мовою/Й. Сірка//СВОБОДА, Рік 117, Число 8, п’ятниця, 19 лютого 2010 року.
Ткачівська М.Р. Етномовний компонент українських реалій у німецькомовному перекладі роману Ю. Андруховича «Дванадцять обручів» / М.Р. Ткачівська // Слов’янський збірник (Збірник наукових праць). – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. – Вип.17. – Ч.1. – 424 с. – С. 320-325.
Шум О.В. Особливості відтворення українських колоративів німецькою мовою (на матеріалі перекладу роману Василя Барки "Жовтий князь") [Електронний ресурс] / О.В. Шум – Режим доступу до ресурсу: http://www.philology.kiev.ua/library/zagal/Movni_i_konceptualn.
Шум О.В. Особливості трансляції ідіостилю та стилю перекладача (на прикладі романів В. Барки, О. Гончара та І. Багряного) /О.В.Шум // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. – 2014. – С. 277–280.
Barka Vasyl. Der gelbe Fürst. Übersetzt von Maria Ostheim-Dzerowycz. Kyjiw, 2009. – Verlag Jaroslawiw Wal. – 328 S.
