СЛОВОТВІРНЕ ПРИСТОСУВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО ПРИКМЕТНИКОВОЇ ПІДСИСТЕМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Автор(и)

  • Я. В. Битківська Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-131-138

Ключові слова:

безпосередній англіцизм, опосередкований англіцизм, словотвірне значення, дериват.

Анотація

У статті аналізується поведінка англіцизмів-прикметників у словотвірній підсистемі української мови, зокрема їх адаптація до словотвірних норм мови-реципієнта, а також характер впливу чужомовних елементів на мікроструктури мови-одержувача. Пласт досліджуваних лексем, взятих із інтернет ресурсів, художньої літератури та публіцистики, формують дві основні групи: 1) власне англіцизми, або безпосередні англіцизми, та 2) опосередковані англіцизми – англійські лексеми, які на ґрунті мови-реципієнта набули нових словотворчих і формотворчих питомих формантів. Спостерігаємо, що ад’єктиви англійського походження – це переважно відсубстантивні деривати, утворені за допомогою транспозиційних суфіксів. Пристосовуючись до лексико-семантичних норм української мови, ОА-ад’єктиви вливаються в семантичні групи питомих прикметників. Дослідження показує, що соціальні замовлення та певна популярність деяких англіцизмів прискорюють їх пристосування до словотвірних особливостей української мови. У результаті приєднання наявних дериваційних формантів опосередковані англіцизми розширили свій змістовий обсяг невластивими для їх етимонів додатковими семами. Залучення модифікаційних суфіксів підкреслює суб’єктивне ставлення мовців до об’єктів номінації, їх експресивну оцінку. Транспозиційні та мутаційні суфікси забезпечують формування нових категорійних та частиномовних значень похідних і сприяють розширенню словотворчих гнізд. Широке використання англіцизмів у розмовному і сленговому мовленні сприяло їх залученню до смислової і фонетичної гри та мовних експериментів за допомогою таких стилістичних засобів словотвору, як усічення, фонетичної мімікрії, словоскладання, абревіації, деабревіації тощо. Водночас простежується вплив запозичених лексем на словотвірні підсистеми мови-одержувача. Зокрема, словотворчі ресурси української мови поповнюються новими елементами-суфіксоїдами англійського походження, які проявляють здатність набути дериваційної функції у словотвірній системі української мови. Серед дериваційних засобів набуває поширення словоскладання за прикладом субстантивної структури англійських словосполучень.

Посилання

Бігай Ю. В. «Модні» слова в сучасній російській мові (на матеріалі тлумачних словників і мовленнєвої практики мас. медіа кін. ХХ – поч. ХХІ ст): автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.02. Дніпропетровськ, 2003.

Бойко Н. І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексико-графічний і функціональний аспекти. Ніжин, 2005.

Валюх З. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові. Київ-Полтава, 2005.

Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академічна граматика української мови. Київ-Унів, 2004.

Жовтобрюх М. Словотвір сучасної української літературної мови. Київ, 1979.

Кузьма І. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників в українській мові. Львів, 2006.

Стишов О. Українська лексика кінця XXст (на матеріалі мови засобів масової інформації). Київ, 2005.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-04-12

Як цитувати

Битківська, Я. В. (2019). СЛОВОТВІРНЕ ПРИСТОСУВАННЯ АНГЛІЦИЗМІВ ДО ПРИКМЕТНИКОВОЇ ПІДСИСТЕМИ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (3(55), 131–138. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-131-138

Номер

Розділ

У СВІТЛІ ПОРІВНЯЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ