ІНШОМОВНІ ЗАПОЗИЧЕННЯ У ФОКУСІ ПРОБЛЕМИ «МОВА ТА КУЛЬТУРА»
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-118-124Ключові слова:
запозичення, лексема, комунікативне ядро, мова, культура, цивілізація.Анотація
Дана стаття висвітлює проблему трактування та функціонування іншомовних запозичень у результаті мовних контактів у контексті питання «мови та культури». Подається аналіз позамовних факторів інтенсифікації процесів запозичення у сучасному російськомовному суспільстві, а також висвітлюються зміни у способах спілкування, котрі домінують у соціальній практиці та визначаються комунікативною парадигмою. Зміни комунікативної парадигми спричинили зміни комунікативного ядра російської лексики, їх можна порівняти із «моментом вибуху», котрий відбувся у традиційно «поступовому» мовному процесі. Комунікативне ядро лексики визначається як сукупність найчастіше вживаних та комунікативно найважливіших лексичних та фразеологічних одиниць, які вживаються у всіх комунікативних сферах, денотативно значущих для відображення реальності.
У статті піднімається питання значної ролі англійських запозичень у сучасній російській літературній мові. Подібний вплив англійської мови пояснюється її статусом мови міжнародного спілкування та мови спілкування провідних країн з найвищим рівнем економічного розвитку. Саме тому в останні десятиліття англо-американська етнокультурна відігравала роль лінгвокультурного донора для багатьох етнолінгвістичних культур-реципієнтів, зокрема для російської культури.
Стаття представляє різні погляди лінгвістів на проблему кількості та якості запозичень, особливості їхнього розвитку та застосування, їхнього співвідношення та взаємозв’язку з оригінальною та попередньо запозиченою лексикою і т.д. У висновку, ми можемо стверджувати, що запозичені лексичні одиниці, зокрема з англійської мови, репрезентують характерну рису глобальної цивілізації, яка полягає в творенні та розвиткові єдиного інформаційного простору.
Посилання
Володарская Э.Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов / Э.Ф. Володарская // Вопросы языкознания. – 2002. – №4. – С. 96-118.
Крысин Л.П. Лексическое заимствование и калькирование в русском языке последних десятилетий / Л.П. Крысин // Вопросы языкознания. – 2002. - №6. – С. 27-34.
Лотман Ю.М. Культура и взрыв [Электронный ресурс]. – М., 1992. – Режим доступа: http://lib.socio.msu.ru/l/library?
Народонаселение стран мира. – М., 1984.
Привалова И.В. Интеркультура и вербальный знак (лингвокогнитивные основы межкультурной коммуникации): Монография / И.В. Привалова. – М.: Гнозис, 2005.
Скляревская Г.Н. Слово в меняющемся мире: Русский язык начала XXI столетия: состояние, проблемы, перспективы [Электронный ре-сурс] / Исследования по славянским языкам. – Сеул, 2001. – №6. – С. 177-202. – Режим доступа: http://www.philology.ru.
Стернин И.А. Социальные факторы и развитие современного русского языка / И.А. Стернин // Теоретическая и прикладная лингвистика. Серия: Язык и социальная среда. – Воронеж: ВГТУ, 2000. – Вып. 2. – С. 4-16.