КІНЕCИКА У ПАРАЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ

Анотація

У статті детально описано основні напрями сучасних кінесичних досліджень в паралінгвістичному аспекті. Особливу увагу приділено терміну «паралінгвістика», що вивчає комунікативно значущі невербальні компоненти і «кінесика», в рамках якої у широкому розумінні розглядають мову тіла. Визначено, які терміни використовують для позначення невербальних одиниць. Встановлено, що жести можуть розглядатися як допоміжний функціональний компонент. Жести необхідні в тих випадках, коли неможлива вербалізація (наприклад, через мовний бар'єр і проблеми зі слухом). Крім того, жести часто використовуються тоді, коли вербальні висловлення вважались би соціально неприйнятними. Проаналізовано, які 6 основних функцій виконують жести. З’ясовано, що немовні комунікативні системи людини є підпорядкованими, вторинними системами. Відзначено, що неверба-льним компонентам притаманні свої закономірності формування висловлення та передачі інформації. Розкрито основні напрями сучасних кінетичних досліджень. Розглянуто три великі кінетичні групи: прекінесика, мікрокінесика, макрокінесика. Невербальним компонентам притаманні свої закономірності формування висловлення та передачі інформації, які тільки нині стають предметом досліджень із теорії комунікації. Принципові методологічні питання, які охоплюють вивчення всіх видів кінесики (від жестів до пантоміми), фонації (від мовлення до вокального мистецтва), проксеміки (пози, положення комунікатів), а також спілкування за участі так званого ситуативного тексту створять можливість запобігти комунікативним невдачам у процесі спілкування представників різних етнокультур.