СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ МЕТИ Й УМОВИ ЯК РІЗНОВИДИ СТРУКТУР РОЗЧЛЕНОВАНОГО ТИПУ ЗІ ЗНАЧЕННЯМ ПРЯМОЇ ЗУМОВЛЕНОСТІ: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТ (на матеріалі романів Василя Шкляра «Чорний Ворон», «Маруся»)

Анотація

Серед усіх типів складних речень складнопідрядні займають панівну позицію за структурно-семантичними параметрами, а також у кількісному плані. Подібні конструкції постійно перебували у колі дослідницьких інтересів лінгвістів. Вони посідають особливе місце в системі українського синтаксису завдяки своїй формально-граматичній будові і комунікативній організації, в якій чітко простежується наявність спеціалізованих синтаксичних показників утворення речення та комунікативної значущості предикативної частини. Складнопідрядному реченню властива низка формальних ознак, як-от: види підрядного зв’язку (прислівний, кореляційний, детермінантний), сполучниковий (рідше безсполучниковий зв’язок предикативних частин у багатокомпонентних реченнях), елементарні і неелементарні складнопідрядні речення та особливості синтаксичної будови предикативних частин. 

У статті аналізуються складнопідрядні речення з підрядними мети й умови як різновиди речень розчленованого типу зі значенням зумовленості з детермінантним зв’язком (на матеріалі романів Василя Шкляра «Чорний Ворон», «Маруся»). Представлено зразки подібних конструкцій у мові творів письменника, засоби зв’язку для поєднання предикативних частин у них. Актуальність дослідження зумовлена потребою в систематизації міркувань учених щодо різних видів речень у творах сучасних письменників. Саме в художньому тексті й  виявляються виражальні можливості та функції складнопідрядних речень, які беруть безпосередню участь в його формуванні та оформленні композиції. Доведено, що у мові творів пропоновані речення у цілісній текстурі з іншими видами речень активно функціонують і допомагають створити особливий, неповторний світ митця.