«ANGST KENNT KEIN PARDON» (ТАБІРНИЙ ДИСКУРС)
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2019-3(55)-63-72Ключові слова:
табірна література, дискурс, текст, позначення.Анотація
У статті «Angst kennt kein Pardon» (табірний дискурс) розглядається табірна література, наводяться приклади із поетичних і прозових творів, аналізується відтворення в них внутрішнього стану людини під час перебування в таборі.
Табірна література – поняття, яке в радянському просторі належало до тем-табу. Починаючи від 80-х років і до сьогодні, в Європі видано значну кількість архівних даних, свідчень колишніх в’язнів концентраційних таборів, а також наукових розвідок на цю тематику. Метою статті є дослідження німецькомовних табірних текстів та аналіз лексичних одиниць на позначення відчуття голоду, страху і туги за батьківщиною у романі відомої німецької письменниці, представниці румунських німців Герти Мюллер «Atemschaukel» («Гойдалка дихання»). До основних завдань статті належать огляд німецькомовної табірної літератури, її коротка характеристика, дослідження позначень «Hun-ger», «Angst», «Heimweh» тощо, які супроводжують табірні тексти.
Роман «Atemschaukel» написаний на основі реальних спогадів і в 2010 році був відзначений Нобелівською премією з літератури. У ньому йдеться про румунського хлопця, який опиняється в таборі у донецьких степах; змальовано табірне життя, побут, боротьбу за виживання, нелюдське ставлення до в’язнів. Аналіз лексичного корпусу полотна твору фіксує домінування позначень «Hunger» (голод), «Angst» (страх), «Flucht» (втеча), «Heimweh» (туга за батьківщиною), що вказують на фізичний та психологічний стан життя у таборі. Інстинкт самозбереження як важливий чинник виживання в таборі тісно пов’язаний із потребою прийому їжі, що засвідчує домінування таких лексем, як Brot (хліб), Zucker (цукор), Salz (сіль) та узагальнених понять Essen/essen/ fressen (їжа, їсти, жерти). До найпоширеніших кольоропозначень належить weiß (білий), який конкурує з позначеннями grau (сірий), rot (червоний) та schwarz (чорний), які складають контрастну палітру реальності та уяви мешканців табору. Незважаючи на нестерпне табірне життя, в романі не акцентується увага на слові «Hölle» (пекло), яке належало до часто вживаних у багатьох описах концентраційних таборів.
Посилання
Колошук Н. Г. Табірна проза як літературний феномен ХХ століття: (На матеріалі української, російської, білоруської та польської літератур): Автореф. дис ... д-ра філол. наук / Н. Г. Колошук. – Київ: Б.в., 2007. – 40 с.
Поліщук Р. Роман з янголом голоду. [Електронна версія]/Ярослав Поліщук. Літакцент. 2.12.10. – [Режим доступу]: http://litakcent.com/2010/12/02/roman-z-anhelom-holodu/. Дата перегляду – 06.09.2015.
Хмельковська С.В. Тема знищення індивідуальності у романі Герти Мюллер «Гойдалка дихання» / С.В. Хмельковська // ІІІ Міжнародна науково-практична заочна конференція «Лінгвокогнітивні та соціокультурні аспекти комунікації».
Черняк Ю. Інтердисциплінарні виміри проблеми типології дискурсів та літературознавча аналітика / Ю. Черняк // Вісник Запорізького національного університету, № 1. – 2010. Філологічні науки. – [Режим доступу]:http://web.znu.edu.ua/herald/issues/2010/fil_2010_1/094-100.pdf. Дата перегляду – 06.09.2015.
Abisch E. Berlin – Sibirien – Retour. 1939 – 1946. Erinnerungen im Gespräch mit Carmen Scheide. In: Haumann Heiko. Erinnerung an Gewalt-schaft. Selbstzeugnisse – Analysen – Methoden. Peter Lang Verlag.– Frank-furt am Main, 2010.
Chiarloni A. Günter Kunert, Lehrenziehen. In: Dichter in den Brüchen der Zeit. Hrsg.von A.Qpitzund R.Qpitz. – Leipzig: Rosa-Luxemburg-Stiftung Sachsen, 2005. – S. 283-289.
Gall Alfred. Schreiben und Extremerfahrung – die polnische Gulagliteratur in komparatiotischer Perspektive. Lit Verlag Dr. W. Hopf, Berlin, – 2012.
Helga Schneider und die Konzentrationslager: das Tabu des Sonderbaus. Studien zur Geschichte der Konzentrationslager. – Deutsche Verlags-Anstalt.– Stuttgart, 1970.
Im Bauwerk der Sprache. Eine Geschichte des Deutschen in Episoden. Hrsg.: G.Leupold, E.Passet. – Wallstein Verlag.– Göttingen, 2012.
Kantorowicz A. Politik und Literatur im Exil. – Hans Christians Verlag. – Hamburg, 1978.
Konzentrationslager Bergen-Belsen: Вerichte und Dokumente/ausgew. und komm. von Rolf Keller u.a. – Göttingen: Vanderhoeck & Ruprecht, 2002. – 275 S.
Maas Utz. «Als der Geist der Gemeinschaft eine Sprache fand». Sprache in Nationalsozialismus. Versuch einer historischen Argumentationsanalyse.– Westdeutscher Verlag GmbH, Opladen, 1984. – 261 S.
Maas Utz. Verfolgung und Auswanderung deutschsprachiger Sprachforscher 1933-1945. Band 1- Dokumentation. – Stauffenburg Verlag. Tübingen, 2010.– 894 S.
Müller Herta. Atemschaukel. Roman. – Carl Hanser Verlag.– München, 2009. – 300 S.
Sprache im Faschismus. Hrsg.: von Konrad Ehrlich – 1. Aufl. – Suhr-kamp. – Frankfurt am Main, 1989.
Taterka Thomas. Dante Deutsch. Studien zur Lagerliteratur. Erich Schmidt Verlag. – Berlin, 1999. – 227 S.
Thun-Hohenstein F. Gebrochene Linien. Autobiographisches Schreiben und Lagerzivilisation.– Kulturverlag Kadmos. – Berlin, 2007.
Ziegler Sandra. Gedächtnis und Identität der KZ-Erfahrung. Niederländische und deutsche Augenzeugenberichte des Holocaust.– Königshausen & Neumann.– Würzburg, 2006. – 434 S.
