БІОГРАФІЧНІ ТА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ КООРДИНАТИ У ФОРМУВАННІ АВТОРСЬКОГО ГОЛОСУ ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2025-21(77)-88-101Ключові слова:
Михайло Драй-Хмара, біографічні та культурно-історичні координати, національна самосвідомість, авторський голос, світогляд, дискурс.Анотація
У статті висвітлено основні параметри формування авторського голосу М. Драй-Хмари через біографічний та культурно-історичний дискурс.
Осмислення важливих моментів біографічного та культурно-історичного дискурсів М. Драй-Хмари на тлі його трагічної життєвої і творчої долі дають змогу узагальнити таку позицію: цей художник слова був людиною європейського мислення, інтелектуалом, який своєю діяльністю сприяв очищенню тогочасного естетичного, духовного простору від провінційного масовізму та примітивізму. Він творив новаторську поезію, перекладав і досліджував світову класику, закладав основи славістики, збагачував філологічну науку й поетичну практику на принципово нових засадах та класичному вітчизняному досвіді.
Атмосфера громадсько-політичного і суспільного життя, способи організації культурницької роботи у 20-х – 30-х рр. викликали в нього цілком зрозумілий спротив. Поет намагався осмислити свою роль у тому, що називалося новою добою, сумнівався, чи зуміє він, інтелігент, учити народ, відчути єдність із ним, оскільки тривалий час був далеко від України. У «літературній дискусії» 1925 – 1928 рр. М. Драй-Хмара не брав прямої участі, за винятком кількох виступів на оборону неокласиків та їх творчого естетичного кредо. Науковець мав сформовані погляди на мистецтво як літературний критик, вироблений естетичний смак від спілкування зі світовою (переклади з французької, італійської) та вітчизняною класикою (дослідження творчості Лесі Українки, студії над окремими віршами Т. Шевченка тощо). Проте у політико-ідеологічний вир він був утягнений через особливу увагу саме до найталановитіших постатей української культури.
Відчуття національної самосвідомості стало центральним складником світогляду М. Драй-Хмари як особистості, ідейним центром ліричного героя його поезій, сформувало моральні критерії та етичні норми спілкування, визначило основні параметри авторського голосу – духовної моделі особистості, уявлення про норми людської поведінки, бачення світу з позицій національної культури, моралі й етики українського народу.
Посилання
1. Ашер О. Драй-Хмара як поет. Михайло Драй-Хмара. Поезії. Мюнхен, 1964. С. 3 – 7.
2. Ашер О. Передмова (Портрет Михайла Драй-Хмари: Біографічний нарис). Михайло Драй-Хмара: Літературно-наукова спадщина. К.: Наукова думка, 2002. С. 17 – 31.
3. Барт Р. Вибрані праці: Семиотика. Поетика. Х.: Авангард, 1989. 615 с.
4. Безсмертні: Збірник спогадів про М. Зерова, П.Филиповича, М. Драй-Хмару. Мюнхен: Ін-т літератури ім. Михайла Ореста, 1963. 243 с.
5. Варикаша М. Щоденник як жанр літератури non-fiction. Актуальні проблеми слов’янської філології: міжвуз. зб наук. ст. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф»», 2008. Вип. ХVІІ: Лінгвістика і літературознавство. C. 216–223.
6. Гальченко С. Неокласик – сталінський золото видобувач. Драй-Хмара М. Твори. Митці на прицілі / передм., упор. та прим. С. Гальченка. Харків: «Фоліо», 2018. С. 5 – 26.
7. Дзюба І. Він хотів «жить, творити на своїй землі..». Михайло Драй-Хмара. Вибране. К.: Дніпро, 1989. С. 5 – 39.
8. Драй-Хмара М. Вибране: К.: Дніпро, 1989. 542 с.
9. Драй-Хмара М. Твори. Митці на прицілі / передм., упор. та прим. С. Гальченка. Харків: «Фоліо», 2018. 500 с.
10. Драй-Хмара М. Літературно-наукова спадщина. К.: Наукова думка, 2002. 589 с.
11. Жулинський М. Шлях із неволі, з небуття. Михайло Драй-Хмара. Літературно-наукова спадщина. К.: Наукова думка, 2002. С. 3 – 17.
12. Луцький Ю. Літературна політика в совєтській Україні. 1917–1934. К.: Гелікон, 2000. 242 с.
13. Пахаренко В. Основи теорії літератури. К.: Генеза, 2007. 296 с.
14. Скорина Л. Поетика заголовку віршотворів Михайла Драй-Хмари. Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. 2009. № 167. С. 27–33.
15. Черіпко С. Авторський голос у літературній спадщині Михайла
Драй-Хмари. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 «Українська література». – Український державний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2023.
