ТИПОЛОГІЯ ЖІНОЧИХ ОБРАЗІВ У РОМАНІ ДЖЕЙН ОСТІН «ЧУТТЯ І ЧУТЛИВІСТЬ»: ПРОБЛЕМА ПЕРЕКЛАДУ КЛЮЧОВИХ ТЕРМІНІВ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-258-271Ключові слова:
британська література, жіночі образи, типологія, вікторіанська доба, фемінізм, патріархальна культура.Анотація
Мета статті – дослідити типологію жіночих образів в британській літературі вікторіанської доби на прикладі роману британської письменниці Джейн Остін, показати шляхи художнього втілення ґендерних ролей в сюжетній канві тексту.
Методи дослідження. У статті використовувалися загальнонаукові й спеціальні літературознавчі методи. Із загальнонаукових застосовано структурно-системний метод та метод класифікації, які дали змогу розглянути об’єкт дослідження як єдине ціле. Серед спеціальних літературознавчих методів використано порівняльно-типологічний (при типології жіночих образів роману); порівняльно-історичний і контекстуальний (задля дослідження традицій феміністичної критики та історико-культурного дискурсу британської літератури); описовий та структуралістський (при визначенні проблемно-тематичних ґендерних домінант).
Результати дослідження показали, що образ «нової жінки» в романі «Чуття і чутливість» Джейн Остін був новаторським у багатьох сенсах. Цей образ можна вважати частково автобіографічним, адже в цьому читач може впізнати риси характеру самої письменниці, наділеної живим розумом, здоровим глуздом та аналітичним мисленням. Для Джейн Остін було важливо показати еволюцію жінки в період боротьби за права жінок та виникнення ідеї емансипації жінки. Саме тому її новим ідеалом стає жінка мисляча, жінка, здатна управляти своїми емоціями і почуттями, жінка, здатна на глибокі почуття, але така, що не йде за першим покликом серця, а покладається на раціональне мислення.
Новизна статті полягає в тому, що предметом окремого дослідження стали особливості реалізації в художньому тексті ґендерної ідеології, визначено роль жіночої самоосвіти як основної характеристики образу «нової жінки» в романі «Sense and Sensibility»; окреслено шляхи гармонізації бінарних патріархально-матріархальних відносин на сюжетному й образному рівнях роману.
Практичне значення полягає в тому, що основні положення й висновки статті можуть бути використані для аналітичних розвідок про британську літературу вікторіанського періоду, зокрема дослідженні ролі творчості Джейн Остін у процесі становлення феміністичного дискурсу британської літератури.
Посилання
Баррі П. Феміністична критика. Вступ до теорії: літературознавство та культурологія; пер. з англ. О. Погинайко. К.: Смолоскип, 2008. С. 147–149.
Зборовська Н. Статечний кріль. Феміністичні роздуми. URL: http://community.livejournal.-com/ststechnyi kril/5893.html (дата звернення: 16.08.2022).
Зіньчук І. Джейн Остін в англійській жіночій літературі [Електронний ресурс]. URL: http://h.ua/story/316505/#-ixzz3lKhFGSFR (дата звернення: 22.09.2022).
Остін Дж. Почуття і чуттєвість; пер. з англ. Володимира Горбатька, серія «Реноме», Харків, Фоліо, 2005.
Шовалтер Е. Феміністична критика у пущі. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 2001. С. 680–709.
Austin Jane. Sanse and sensibility. URL: https://www.janeausten.org/ sense-and-sensibility/sense-and-sensibility-online.asp.
Cecil D. Victorian Novelists: Essays in Revaluation. Chicago, 1962. 254 р.
Davis Ph. The Victorians. The Oxford English Literature History. Vol. 8. Oxford : Oxford University Press, 2004. 631 р.
