ХУДОЖНЯ АНТРОПОЛОГІЯ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ: МЕТАФІЗИЧНИЙ ГОРИЗОНТ ЛЮДИНИ І СВІТУ

Автор(и)

  • Т. О. Лях Ужгородський національний університет

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-318-330

Ключові слова:

художня антропологія, метафізичний горизонт, модернізм, новела, характер, символ, хронотоп, Марко Черемшина.

Анотація

Український літературний процес кінця ХІХ – початку ХХ століть значну роль відводив людині, котра прагне віднайти себе у світі. Митці відображали як реалії життя людини, її психологічні стани за певних обставин, так і внутрішнє єство, почуття та настрій персонажа, що було ознакою модернізму. Творчість Марка Черемшини формувалася під впливом сучасних йому культурно-історичних умов, європейської філософії. Актуальність дослідження зумовлена тим, що виникає потреба вивчення художньої антропології письменника у зв’язку з його власним філософським розумінням існування людини у світі. Варто зосередити увагу на філософському аспекті художньої антропології письменника, котрий інтерпретує особистість як суб’єкт, який сприймає і бачить світ метафізично, що є метою пропонованої статті. У дослідженні використано естетичний, психоаналітичний, герменевтичний методи. З’ясовано, що Марко Черемшина зображує світ і людину в ньому метафізично, акцентуючи на несвідомому персонажів, їх внутрішньому єстві, часто ставить їх в екзистенційні межові ситуації. Такому підходу автора до творення художньої антропології сприяли як модерністська рецепція фольклорно-міфологічних образів та мотивів, так і новітні напрямки європейської філософії, зокрема філософія життя Ф. Ніцше. Доведено, що одним із маркерів художньої антропології Марка Черемшини є вітаїстичний мотив повноти людського життя, любові, що виявився у збірці новел «Парасочка». Аналіз художньої антропології письменника допомагає глибше зрозуміти невичерпний феномен його творчості. Дослідження доповнює уявлення про особливий філософічний тип мислення Марка Черемшини, накреслює подальші аспекти вивчення його новелістики в руслі міждисциплінарних досліджень.

Посилання

Абушенко В. Философская антропология // История философии: энциклопедия / сост. и гл. научн. ред. А.А. Грицанов. – Минск, 2002. – С. 1084-1087.

Афанасьев А. Заметки о загробной жизни по славянским преданиям // Афанасьев А. Происхождение мифа: статьи по фольклору, этнографии и мифологии. – М.: Индрик, 1996. – С. 289–305.

Бахтин М.М. Автор и герой в эстетической деятельности // Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. – М.: Искусство, 1986. – С. 9–191.

Бродюк Ю. Художня антропологія трилогії «Жменяки» М. Томчанія // Теоретична і дидактична філологія. – 2014. – Вип. 17. – URL: http://ephsheir.phdpu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/8989898989/1165/23.pdf?sequence=2&isAllowed=y

Донцов Д. Марко Черемшина // Донцов Д. Літературна есеїстика / відп. ред. і упоряд. Олег Баган. – Дрогобич: Відродження, 2009. – С. 190–208.

Єщенко Т. Текстово-антропоцентричний вимір метафори українських поетів 1990-х: монографія. – К.: Академвидав, 2018. – 352 с.

Зенгва В.О. Художня антропологія прози М. Хвильового: герой як феномен культури: автореф. дис. … канд. філол. наук: 10.01.01; 10.02.03. – Харків, 2013. – 21 с.

Конончук Т.І. Юрій Мушкетик: концепти художньої антропології // Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія». Серія: Філологія. Літературознавство. – 2010. – Т. 141, Вип. 128. – С. 48-51.

Корет Э. Основы метафизики/ пер. с нем. – К.: Тандем, 1998. – 248 с.

Лобур Н.В. Антропометрична метафора у мовній картині світу: типологічна модель (на матеріалах української і чеської мов): автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01; 10.02.03. – Львів, 1997. – 21 с.

Лозинський М. «Карби» Івана Семанюка (критична оцінка) // Діло. – Львів, 1902. – Дод. до ч. 84. – 13 (26) квіт.

Марковський М.П. Антропологія, гуманізм, інтерпретація// Теорія літератури в Польщі: Антологія текстів. Друга половина ХХ – початок ХХІ ст. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – С. 491-503.

Мафтин Н. Неоромантична модель гуцульського дивосвіту (про новелістику Марка Черемшини) // Слово і час. – 1999. – № 6. – С. 20–24.

Моклиця М.В. Леся Українка і Ольга Кобилянська: дві грані модернізму // Леся Українка і сучасність (До 130-річчя від дня народження Лесі Українки): зб. наук.праць. – Луцьк, 2003. – С. 20–27.

Музика Т.Є. Домінанти художнього втілення антропологічної концепції Василя Барки// Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. – Серія: Філологія. – 2012. – Вип. 65. – С. 163-167.

Музичка А. Марко Черемшина (Іван Семанюк). – Одеса: Держвидав України, 1928. – 280 с.

Ницше Ф. Сумерки идолов, или Как философствуют молотом / пер. Н. Полилова // Ницше Ф. По ту сторону добра и зла: сочинения. – М.: ЭКСМО-Пресс; Харьков: Фолио, 2001. – С. 749–838.

Ніцше Ф. Так казав Заратустра; Жадання влади/ пер. з нім. А. Онишка, П. Таращука. – К.: Основи, Дніпро, 1993. – 415 с.

Пеленський Є.-Ю. Проблеми в творах Марка Черемшини // Черемшина Марко. Твори: у 3 т. Т. 3: твори / повне вид. за ред. Євгена Юліяна Пеленського. – К.: Ізмарагд, 1937. – С. 195–203.

Піхманець Р.В. Із покутської книги буття. Засади творчого мислення Василя Стефаника, Марка Черемшини і Леся Мартовича: монографія. – К.: Темпора, 2012. – 580 с.

Процюк С. Ерос і танатос у прозі Марка Черемшини // «Покутська трійця» в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття: зб. наук. праць / упоряд. С. Хороб. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 97–103.

Тарнашинська Л. Літературознавча антропологія: новий методологічний проект у дзеркалі філософських антропологій. – Слово і час. – 2009. – № 5. – С. 42-62.

Ткаченко А. Стиль. Напрям. Метод. Тип творчості // Слово і час. – 1997. – № 4. – С. 41–49.

Ткачук М.П. Наративні моделі українського письменства. – Тернопіль: ТНПУ, Медобори, 2007. – 464 с.

Фрай Н. Великий код: Біблія і література/ з англ. переклала Ірина Старовойт. – Львів: Літопис, 2010. – 362 с.

Фромм Э. Искусство любви: исследование природы любви / пер. с англ. Л.А. Чернышевой. – Минск: ТПЦ «Полифакт», 1991. – 80 с.

Хороб С. Українська модерна драма кінця ХІХ – початку ХХ століття: (неоромантизм, символізм, експресіонізм): монографія. – Івано-Франківськ: Плай, 2002. – 413 с.

Хоткевич Г. Камні отметаємиє (Філянський, Артим Хомик, Черемшина) // Українська хата. – 1909. – № 9. – С. 523–538.

Черемшина Марко. Новели; Посвяти Василеві Стефанику; Ранні твори; Переклади; Літературно-критичні виступи; Спогади; Автобіографія; Листи / [вступ. ст., упорядкув. й прим. О.В. Мишанича; ред. тому В.М. Русанівський]. – К.: Наук. думка, 1987. – 448 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-27

Як цитувати

Лях, Т. О. (2022). ХУДОЖНЯ АНТРОПОЛОГІЯ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ: МЕТАФІЗИЧНИЙ ГОРИЗОНТ ЛЮДИНИ І СВІТУ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (17(65), 318–330. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-318-330