УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ У ТВОРЧОСТІ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-304-317Ключові слова:
людина і війна, Марко Черемшина, українське національне питання, заборонені твори, Йван Семанюк, галицька доба адвокатів.Анотація
За формулюванням Василя Стефаника, з душі Івана Семанюка (Марка Черемшини) «виходило два коридори» – його громадська та літературно-лірична іпостасі, які не перетиналися. Проте у руслі трактування означеної нами теми – «Українська національна ідея у творчості Марка Черемшини» – простежується виразний взаємозв`язок із громадсько-політичним осердям світогляду Івана Семанюка, доктора права, адвоката та громадського діяча. Адже значною мірою його власні бачення націєтворення лягли в основу змалювання образу державного лідера.
Мета нашого дослідження – з’ясувати, як корелювалися письменницька та громадсько-політична іпостасі Йвана Семанюка (Марка Черемшини) та проаналізувати, які з окреслених письменником націєтворчих акцентів перегукуються із сьогоденням.
Актуальність роботи полягає в тому, що хронотопна панорама тексту Марка Черемшини чи не вперше розглядається крізь призму націєцентричних векторів. Окрім того, в умовах російсько-української війни особливої актуальності набуває не так дослідження, як предмет зображення – тобто сама художня та мемуарна спадщина Марка Черемшини, адже історія знову повторюється. Окремо характеризуються дві праці Марка Черемшини, які з ідеологічних причин або були заборонені до друку взагалі (казка-билиця «Райска птиця»), або публікувалися з фрагментами і не розглядалися серед його повноцінних творів («Йордан»).
Варто підкреслити, що на порозі 150-літнього ювілею Марка Черемшини дослідження маловідомих граней його творчості ще раз увиразнює потребу повторного, повнішого прочитання творчої спадщини Марка Черемшини.
Теоретико-методологічною основою цього дослідження стали здобутки українського літературознавства – знані праці І. Франка,
О. Засенка, Б. Мельничука, Р. Піхманця, С. Хороба, О. Слоньовської, Р. Чопика та багатьох інших авторитетних дослідників.
У процесі дослідження ми послуговувалися таким методологічним інструментарієм: культурно-історичний, міфологічний, біографічний, герменевтичний метод, застосовували також окремі постулати методу екзистенційної інтерпретації тексту.
Посилання
Голомб Л. Новела «Туга» Марка Черемшини в контексті творів стрілецької тематики / Лідія Голомб // «Покутська трійця» в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття: зб. наук. праць; [упоряд. С. Хороб]; МО і науки України, Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – С. 399–405.
Грицак Я. Хто такі українці і чого вони хочуть // Критика. – Липень-серпень, число 7-8 (165-166), – К., 2011,– С. 10-15.
Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886) / Ярослав Грицак. – Київ: Критика, 2006. – 935 с.
Гуйванюк М. Р. Марко Черемшина: невідоме й призабуте. Наукові розвідки, републікації. Документи / Микола Романович Гуйванюк. – Снятин: Прут Принт, 2007. – 108 с.
Дорошенко В. Творчість Марка Черемшини / Володимир Дорошенко // Гуйванюк М. Марко Черемшина: невідоме й призабуте. Наукові розвідки, републікації, документи / Микола Гуйванюк. – Снятин: Прут Принт, 2007. – С. 82–85.
Левицький К. Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914. На підставі споминів і документів. – Львів, 1926. – ч.1. – 432 с
Марко Черемшина у спогадах, документах і матеріалах / авт.-упоряд. Р.Кірєєва, П.Кірєєв, І.Стеф’юк. – Чернівці: Друк Арт, 2014. – 416 с.
Піхманець Р. Із покутської книги буття. Засади творчого мислення Василя Стефаника, Марка Черемшини і Леся Мартовича: [монографія] / Роман Піхманець. – К.: Темпора, 2012. – 580 с.
«Покутська трійця» в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття: збірник наукових праць. – Івано-Франківськ, 2006. – 494 с.
«Покутська трійця» й літературний процес в Україні кінця ХІХ- початку ХХ століть (до 130-річчя від дня народження Василя Стефаника і Леся Мартовича). Матеріали наукової конференції. Дрогобич, 14-15 травня 2001 року. – 426 с.
Слоньовська О.В. Слід невловимого Протея: (міф України в літературі української діаспори 20-х – 50-х років ХХ століття): [монографія] / Ольга Слоньовська; наук. ред. М. М. Ільницький. – Вид. 2-ге. – Івано-Франківськ: Плай; Коломия: Вік, 2007. – 684, [2] с.
Франко І. З остатніх десятиліть ХІХ в. / Іван Франко // Франко І. Зібр. тв.: у 50 т. Т. 41: Літературно-критичні праці (1890–1910) / [редкол.: М.Д. Бернштейн, Г.Д. Вервес та ін.; ред. тому П.Й. Колесник; упорядкув. та комент. В.І. Крекотня, Т.Г. Третяченко]. – К.: Наук.думка, 1984. – С. 471–529.
Хороб С. Проза Марка Черемшини: текст, контекст, метатекст / Степан Хороб // «Покутська трійця» в загальноукраїнському літературному процесі кінця ХІХ – початку ХХ століття: зб. наук. праць / [упоряд. С. Хороб]; МО і науки України, Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника). – Івано-Франківськ, 2006. – С. 238–249.
Черемшина Марко. Новели; Посвяти Василеві Стефанику; Ранні твори; Переклади; Літературно-критичні виступи; Спогади; Автобіографія; Листи / Марко Черемшина / [вступ. ст., упорядкув. й прим. О.В. Мишанича; ред. тому В.М. Русанівський]. – К.: Наук. думка, 1987. – 448 с.
Черемшина Марко. Щоденник (листопад 1914 – січень 1915 / Упо-ряд. Федунь М.Р. – Івано-Франківськ: Обласний ІППО – Снятин: Прут Принт, 2005. – 36 с.
Черемшина-Семанюк Н.В. Спогади про Марка Черемшину / Наталія Василівна Черемшина-Семанюк. – Львів, 1958. – 224 с.
Чопик Р. Переступний вік: Українське письменство на зламі ХІХ –ХХ ст. – Львів- Івано-Франківськ, 1998.
Шолохов В. Розробка кадетами національного питання в часи Першої світової війни. – К., 1999. – 156 с.
