ТИПОЛОГІЯ АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИМВОЛІСТСЬКІЙ ДРАМІ

Автор(и)

  • С. І. Хороб Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-188-208

Ключові слова:

символізм, типологія художнього мислення, соціально-філософська драма, моделі модернізму.

Анотація

Упродовж останніх років науковці системно досліджували теоретичні та історико-літературні засади українського та західноєвропейського символізму. Проте ще й досі не виявлено остаточно їх художніх особливостей в драматургічно-театральному світі як у національній, так і в зарубіжній культурі. Одним із важливих чинників такого дослідження є порівняльно-типологічний метод у вивченні цієї моделі авторського ідейно-естетичного мислення. Отож пропонована стаття має за мету з’ясувати своєрідність української форми цієї модерністської структури та її самодостатність у зіставленні із західноєвропейськими аналогами кінця ХІХ – початку ХХ століття. Відтак продуктивним у цьому стає порівняльно-типологічний метод та культурно-історична методологія. Власне у цьому полягає новизна пропонованої літературознавчої студії, що безумовно додасть посутній науковий штрих у виявленні національної самоцінності та самототожності авторських моделей символізму, зокрема на матеріалі проаналізованих соціально-філософських драматичних творів. Адже й досі в нашій науці не здійснено такої послідовної та системної аналітики саме жанру соціально-філософської символістської п’єси. Тому ця студія буде однією із таких літературознавчих спроб в руслі порівняльно-типологічних досліджень. Звідси, власне, й випливає практичне значення такого вивчення: результати його можуть бути використані у з’ясуванні національної моделі символізму, зокрема його самодостатності в українській драматургічно-театральній культурі для істориків нашого письменства і сценічного мистецтва, для написання наукових праць про модернізм як естетичне явище, для подальшого з’ясування своєрідності жанру української соціально-філософської драми, для аспірантів і докторантів, які розробляють проблеми функціонування модерністських типів художнього мислення в Україні та в Європі.

Посилання

Білецький Олександр. Літературні течії в Європі першої чверті ХХ ст. Червоний шлях. 1925. №11/12. С. 263-281.

Див. праці Чижевського Дмитра: Історія української літератури: від початків до доби реалізму. Тернопіль: Феміна, 1994. 480 с.; Реалізм в українській літературі. К.: Просвіта, 1999. 117 с; Культурно-історичні епохи. Авґсбурґ, 1948. 225 с.; Нариси з історії філософії на Україні. Мюнхен: Logos, 1983. 318 с.

Чижевський Дмитро. Культурно-історичні епохи… 225 с.

Див., наприклад: Журавська І. Леся Українка та зарубіжні літератури. К.: Видавництво АН УРСР, 1963. 230 с.; Іщук-Пазуняк Наталія. Леся Українка і європейські літератури.1871-1971. 3б. На відзначення 100-річчя. Філядельфія, 1971-1980. С. 163-178; Стебельська Аріядна. «Лісова пісня» – серце творчости Лесі Українки. Зб. Наукових праць Канадського НТШ. Т.ХХХІІІ. Торонто: Гомін України, 1993. С. 251-258; Lesja Ukrainka und die europaische Literatur. Köln, 1994, 247 с; Поліщук Ярослав. Міфологічний горизонт українського модернізму. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. 296 с. та ін.

Хоткевич Гнат. Огляд нових творів. ЛНВ. 1909. № 1-3. С. 395-412.

Це переконливо доводять: Кравченюк Осип. Ґергарт Гауптман і українська література. Зб. Праць і матеріялів на пошану Василя Лева (1903-1991). Львів-Нью-Йорк-Париж-Сідней-Торонто, 1995. Т. 211. С. 261-274 і Комар Людмила. «Лісова пісня» Лесі Українки і «Зачароване коло» Люціана Риделя. СіЧ. 1993. № 5. С. 55-69.

Вороний Микола. «Казка старого млина. Драма». Микола Вороний. Твори. К.: Дніпро, 1991. С. 651-656.

Черкасенко Спиридон. Казка старого млина. Спиридон Черкасенко. Твори: у 2-х т. К.: Дніпро, 1991. Т. 1. С. 458-457.

Там само.

Там само.

Там само.

Там само.

Там само.

Там само.

Мишанич Олекса. В безмежжі зим і чужини… (Повернення Спиридона Черкасенка). Твори: В 2-х т. Т.1.К.: Дніпро, 1991. С. 5-42.

Дем’янівська Людмила. Художні пошуки в українській драматургії початку ХХ ст.. (Символічна драма С. Черкасенка й О. Олеся). Українська література: Матеріали 1 конґресу Міжнародної асоціації україністів. К: Наукова думка, 1989. С. 133-150.

Див.: Засенко Олекса. Творчість В. Стефаника і деякі аспекти дослідження дожовтневої української літератури. Радянське літературознавство. 1971. № 5. С. 49-58.

Ставицький О. Ф. Драматургія. Історія української літератури: У 8-ми т. Т.5. К.: Наукова думка, 1968. С. 451-499. (Схожі заполітизовані думки висловлює тут же й П. Й. Колесник у розділі «Модерністи»).

Олійник Оксана. Початки символізму в українській драматургії (На матеріалі п’єс О. Олеся та С. Черкасенка). Дис…канд..філол. наук… К., 1997.

Гординський Ярослав. Головні напрями в сучасній німецькій драмі. ЛНВ. 1925. Кн.4. С. 314-323.

Олійник Оксана. Початки символізму в українській драматургії (На матеріалі п’єс О. Олеся та С. Черкасенка). Дис…канд..філол. наук… К., 1997.

Петров В. «Їм промовляти душа моя буде: «Лісова пісня» Лесі Українки та її інтерпретації». Упоряд. В. Агеєва. К.: Факт, 2002. С.149-169.

Там само.

Там само.

Там само.

Задеснянський Р. «Лісова пісня» Лесі Українки та «Затоплений дзвін» Гавптмана. Творчість Лесі Українки: Критичні нариси (Видання друге, доповнене). Мюнхен: Українська критична думка, 1973. С. 122-136.

Див., приміром: Погребенник Ярослава. Леся Українка у зв’язках з німецькою культурою. Леся Українка: Публікації. Статті. Дослідження. К.: Наукова думка, 1984. С. 213-238. До речі, саме типологічна концепція художнього мислення лягла в основу статті румунської україністки Магдалини Ласло-Куцюк «Леся Українка і Ґергарт Гауптман». Велика традиція. Бухарест: Критеріон, 1979. С. 236-258.

Задеснянський Р. «Лісова пісня» Лесі Українки та «Затоплений дзвін» Гавптмана. Творчість Лесі Українки: Критичні нариси (Видання друге, доповнене). Мюнхен: Українська критична думка, 1973. С. 122-136.

Романенчук Богдан. Ґергарт Гауптман. Київ: Філядельфія, 1959. Ч. 4 (55). Липень-серпень. С. 26-32.

Кравченюк Осип. Ґергарт Гауптман і українська література. Зб. Праць і матеріалів на пошану Василя Лева (1903-1991). Львів-Нью-Йорк-Париж. 1991 С. 261-274.

Там само.

Стешенко Оксана. Ясній пам’яті товариша. Спогади про Лесю Українку. Видання друге, доповнене. К.: Дніпро, 1971. 319-331.

Дем’янівська Людмила. Художні пошуки в українській драматургії початку ХХ ст. (Символічна драма С. Черкасенка та О. Олеся)… С. 133-150.

Цит. за виданням: Wyspianski Stanislaw. Wesele. Dramat. Wydanie III (poprawione). Warszawa: KAMA, 1999; Terlecka A.M. Stanislaw Wyspianski and Symbolism, Roma Intyzm, 1985; Kuligowska-Korzeniewska Anna. Czwarty akt “Wesela”. Studium artysty. Materialy z sesji naukowej na Uniwersytecie Jagiellonskim 7-9 czerwca 1995. Pod redakcja naukowa Ewy Miodonskiej-Brookes. Kraków: Universitas, 1996. S. 209-227.

Олесь О. По дорозі в Казку. Твори: В 2-х т. Т. 2. К.: Дніпро, 1999.

Євшан М. Червоні маки. Микола Євшан. Під прапором мистецтва. К., 1910. С. 13

Олійник Оксана. Початки символізму в українській драматургії (на матеріалі п’єс О.Олеся та С. Черкасенка). Дис… канд. філол. наук. К., 1997.

Олесь О. По дорозі в Казку. Твори: в 2-х т. Т. 2. К.: Дніпро, 1999.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-27

Як цитувати

Хороб, С. І. . (2022). ТИПОЛОГІЯ АВТОРСЬКИХ МОДЕЛЕЙ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ ТА ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІЙ СИМВОЛІСТСЬКІЙ ДРАМІ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (17(65), 188–208. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-188-208