ІНТЕРПРЕТУЮЧИ ЧОСЕРА КРІЗЬ ПРИЗМУ БІБЛІЙНОЇ ТА ЛІТУРГІЙНОЇ ТРАДИЦІЇ: НА ПРИКЛАДІ ПРОЛОГУ ІГУМЕНІ З «КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИХ ОПОВІДЕЙ» У ПЕРЕКЛАДАХ СУЧАСНИМИ АНГЛІЙСЬКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ

Автор(и)

  • Т. В. Шмігер Львівський національний університет імені Івана Франка

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-21-33

Ключові слова:

міжмовний та внутрішньомовний переклад, біблійний прототекст, літургійний текст, техніка колажу.

Анотація

Порівнюючи способи сприйняття тексту Чосера сучасними англійськими та українськими читачами через оцінку можливостей передачі поетичних прийомів, ужитих у Пролозі Ігумені, автор статті представляє перекладацькі набутки, втрати та проблеми, з якими стикаються перекладачі, коли їм доводиться декодувати та зберегти авторський історико-культурний досвід,закодований у тексті. У статті розглянено оригінал тексту Прологу Ігумені, а також його переклади новоанглійською (1795-2007) та українською (2019) мовами. Інтертекстове багатство Чосерового тексту та літературної культури розглядається з погляду біблійної інтертекстуальности, літургійної гимнографії та релігійної поезії. Техніка колажу Чосера приховує велику силу ідейного й естетичного контрасту, а зміна історичного та культурного досвіду руйнує очікуваний емоційний вплив на сьогоднішню авдиторію. Беручи до уваги сучасних британських чи американських англіканців та українських православних чи греко-католиків, багато хто не сумує за недооціненою мистецькістю колажу в Пролозі, яка ґрунтується на католицькій культурі слова. Більше того, у такому англійсько-українському культурному зіставленні є більше подібного, ніж несхожого, коли доводиться обговорювати вплив Прологу на сучасні емоційні та естетичні смаки. Статуси біблійних і літургійних прототекстів мають різну цінність для сучасного читача у внутрішньокультурному та міжкультурному вимірах. Український перекладач постав перед проблемою зміни статусу богослужбових текстів, яка полегшується стабільним статусом біблійного прототипу. Використання різних мов ув оригіналі також важливе через їхній статус, але зараз їх статус змінився в англійськомовному просторі, а також змінилися текстові смаки. Читач віддаляється від оригінального тексту в культурному сенсі, і оригінальні цінності вже не є цінностями для сучасних читачів. Це також означає, що оригінальний текст змінив свій статус, втрачаючи старі сакральні компоненти та набуваючи нових – але все ще сумнівних – смислів. З теоретичного погляду, всі «модернізації» твору Чосера є повноцінними перекладами і потребують відповідних глибоких перекладацьких рішень.



Посилання

Boyd, B., 1987. Our Lady according to Geoffrey Chaucer: Translation and collage. Florilegium 9, pp. 147-154.

Broughton, L., “The Prioress’s Prologue and Tale”. Sources and analogues of The Canterbury Tales. Vol. 2. 2005. Cambridge; Rochester, NY: D.S. Brewer. Pp. 583-648.

Chaucer, G., Kenterberiyski opovidi: U 2 ch.Chastyna 2. 2019. Lviv: Astroliabiya.

Dummelow, J. R., ed., A Commentary on the Holy Bible by various writers. 1978. New York: The Macmillan Co.

Ellis, S., Translated Chaucer. Chaucer at Large: The Poet in the Modern Imagination, 2000. Minneapolis: University of Minnesota Press. Pp. 98-120.

Frick, D., Polish Sacred Philology in the Reformation and the Counter-Reformation: Chapters in the History of the Controversies (1551–1632). 1989. Berkeley: University of California Publications in Modern Philology 123.

Larson, E., Telling New Tales: Modernizations of Chaucer in the Eighteenth Century, 2016. PhD thesis. Fayetteville: University of Arkansas.

Madeleva, Mary. Chaucer’s Nuns and other essays. 1965. Port Washing-ton, NY: Kennikat Press.

Seidman, N., Faithful Renderings: Jewish-Christian Difference and the Politics of Translation. 2006 (Chicago, London: University of Chicago Press.

Shmiher, T., 2019. St. Petro Mohyla’s Catechism in Translation: A Term System via the Prism of Axiological Modelling and Cultural Matrix. In Adam Głaz, ed., Languages – Cultures – Worldviews: Focus on Translation. Cham: Palgrave Macmillan. Pp. 221-236.

Shvedova, M., Waldenfels von, R., Yaryhin, S. et al. GRAC: General Regionally Annotated Corpus of Ukrainian. Kyiv, Lviv, Jena, 2017-2020. Available at uacorpus.org.

Sydorenko, S., 2011. Rewriting Chaucer: Some Dimensions of Middle English – Modern English translation. Journal of Siberian Federal University. Humanities & Social Sciences, 10 (4), pp. 1462-1472.

Sydorenko, S., 2019. A victim of prudishness: Chaucer’s Miller’s Tale retold over the centuries”, Babel 65 (2), pp. 200-221.

Youngblood, R. F., gen. ed., Nelson’s new illustrated Bible dictionary. 1995. Nashville et al.

Великій сборник. 1990.Ужгород.

Жайворок В. Знаки української етнокультури. 2006.Київ.

Малий октоїх. 1938. Луцьк.

Молитвослов: Часослов – Октоїх – Тріодь – Мінея. 2015.Львів.

Чосер, Дж., 2019. Кентерберійські оповіді: у 2 ч. Ч. 2/ З середньоангл. пер. і прокомент. М. Стріха. Львів: Астролябія.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-27

Як цитувати

Шмігер, Т. В. . (2022). ІНТЕРПРЕТУЮЧИ ЧОСЕРА КРІЗЬ ПРИЗМУ БІБЛІЙНОЇ ТА ЛІТУРГІЙНОЇ ТРАДИЦІЇ: НА ПРИКЛАДІ ПРОЛОГУ ІГУМЕНІ З «КЕНТЕРБЕРІЙСЬКИХ ОПОВІДЕЙ» У ПЕРЕКЛАДАХ СУЧАСНИМИ АНГЛІЙСЬКОЮ ТА УКРАЇНСЬКОЮ МОВАМИ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (17(65), 21–33. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-21-33