«ЩОДЕННИК» ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ НОТАТКИ

Автор(и)

  • В. І. Кононенко Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-9-20

Ключові слова:

записники, автокомунікація, текст, стиль, жанр, публіцистичність, лінгвопоетика, художні засоби.

Анотація

Розглянуто лінгвоперсонологічні особливості щоденникових записів державного і політичного діяча України, письменника Володимира Винниченка, автокомунікативну спрямованість його тексту, елітарну спроможність мовної особистості автора відбивати складні суспільні процеси, невід’ємні від проблематики приватного життя. Визначальними рисами письменницького ідіостилю стають публіцистичність, полемічність, філософічність, підвищена емоційність, художнє світовідчуття. Ключовими внутрішніми словами композиційного призначення стає Україна та найменування, що входять у відповідне поняттєво-смислове поле. Мовностилістична єдність наративу досягається індивідуалізованими характеристиками манери письма, відтворенням центробіжних психосоматичних параметрів особи автора, опосередкованим впливом художнього мовомислення.

У прагматичному вимірі тексти Винниченкових записників, з одного боку, відтворюють утверджену в персонології щоденникову генологію з урахуванням постаті письменника, з другого боку, відбивають різностильову структуру текстів, що репрезентують авторську лінгвопоетичну несхожість з іншими діаристами. В щоденникових записах представлені, зокрема, описи довкілля з орієнтацією на україноцентричне сприймання природи в часи еміграції, звернення до роздумів щодо ментального типу українців, їхніх етнокультурних традицій. Відокремлені в записах нотатки з приводу творчих задумів письменника, виконані як драматургійні ремарки, короткі описи змісту майбутніх п’єс. Записи з особистого життя набувають форм інтимізованого мовлення, витримані в ракурсі стриманого вираження почуттів і переживань зі сфери особистісного життя. Функційно-семантичний аналіз Винниченкових записників засвідчує високу мовленнєву культуру, мистецький хист, своєрідні риси ідіостилю письменника.

Посилання

Бацевич Ф. Частки української мови як дискурсивні слова: монографія. Львів: ПАІС, 2014.

Булаховський Л. А. Мовні засоби інтимізації в поезії Тараса Шевченка. Л. А. Булаховський. Вибрані праці в п’яти томах. Т. 2. Українська мова. Київ: “Наук. думка”, 1977. С. 573-593.

Взаємодія художнього і публіцистичного стилів української мови; М. М. Пилинський та ін. Київ: “Наук. думка”, 1990.

Кононенко В. І. Концепти українського дискурсу: монографія. Київ-Івано-Франківськ: “Плай”, 2004.

Кононенко І.В. Т. Космеда. Ego і After Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу. Studia Ukrainica Varsoviensia. 3. Warszawa:Uniwersytet Warszawski, 2014. S. 415-418.

Космеда Т. Ego і After Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу. Дрогобич: Дрогобицький педагогічний університет, 2012.

СУМ – Словник української мови; гол. редкол. І. К. Білодід. Т. 4. Київ: “Наук. думка”, 1973.

ФЕС – Філософський енциклопедичний словник; гол. редкол. В. І. Шинкарук. Київ: “Абрис”, 2002.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-12-27

Як цитувати

Кононенко, В. І. . (2022). «ЩОДЕННИК» ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА: ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ НОТАТКИ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (17(65), 9–20. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-17(65)-9-20