ВАСИЛЬ СТЕФАНИК – ІВАН ЦАНКАР: ТИПОЛОГІЯ ХУДОЖНЬОГО МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2022-16(63)-117-136Ключові слова:
Василь Стефаник, Іван Цанкар, модернізм, словенська література, домінанта трагічного, типологія художнього мислення, жанрово-стильові особливості, новелістика.Анотація
Актуальність статті зумовлена потребою дослідження українсько-словенських зв’язків, зокрема й на рівні двох видатних представників українського і словенського модернізму – Василя Стефаника та Івана Цанкара. Адже компаративні студії української та словенської літератур представлені невеликою кількістю праць. Що ж до обраної нами проблеми, то наукові праці, присвячені постатям В.Стефаника та І.Цанкара, у долі та творчості яких є чимало спільного, взагалі відсутні.
Дослідження обраної нами проблеми дає можливість розширити слов’янський контекст української модерної літератури, подивитися на епоху крізь призму доль і творчості митців, адже ідея “еволюційної історії літератури” поступається на користь “дослідження історії письменників”. Обидва митці були сучасниками й громадянами імперії Габсбургів. І український і словенський письменники зазнали впливу європейського модернізму, шлях вироблення індивідуальних стильових стратегій обидвох письменників пролягав через знакові міста – осередки культури європейського модернізму (для В.Cтефаника – Краків, для І.Цанкара – Відень). Однак творчість кожного закорінена в глибинах національного.
Обидва письменники реагували на ті ж соціальні виклики доби (тема еміграції, тема війни, життя простолюду, тяжке дитинство). Для творчості двох властива й домінанта трагічного. Важливу роль зіграло й відчуття маргінальності: як В. Стефаник, так І. Цанкар, будучи громадянами великої імперії, не належали до представників титульної нації. Розуміння власної причетності до «служби громаді» також цілком виразно задекларовано у творчості двох письменників.
Типологію художнього мислення словенського й українського авторів у статті простежено на тематичному, жанровому, стильовому рівнях. Зроблений аналіз ідейно-художніх, жанрово-стильових особливостей ліричних образків «Дорога» В. Стефаника та «Моя нива» І. Цанкара, повісті «Батрак Єрней і його право», новел «Святе причастя», «Старі і діти» І. Цанкара та новел В. Стефаника «Палій», «Нитка», «Діточа пригода» виявляє типологію художнього мислення двох авторів на рівні особистісно-біографічної мотивації, й водночас – відмінності, зумовлені специфікою як психічної організації митців, так і закоріненістю в підґрунті «національних архетипів».
Посилання
Бодрова А. Автобиографическая проза И. Цанкара. СПб: Издательский дом Санкт-Петербургского гос. Университета, 2010.
Бодрова А. Национальный нарратив Ивана Цанкара и его роль в формировании словенской культурной идентичности. Славянский мир в третьем тысячелетии. 2018. Вып. 13. №3-4. С. 108-118.
Вассиян Ю. Творець із землі зроджений: Василь Стефаник. Твори. Т. ІІ. Торонто, 1974.
Гаморак Ю. Василь Стефаник: Спроба біографії. Стефаник В. Твори. Реґенсбург, 1948. С.
Горецький А.В. Образ героя-революціонера у словенській соціалістичній прозі 30-х років . Українське слов’янознавство. Література та культура зарубіжних слов’янських народів. Вип. 3. С.3-11. Вид-во Львівського університету. Львів -1970. С.3-11
Демська-Будзуляк Л. Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс: монографія. Київ: Смолоскип, 2019. 600с.
Доманська Е. Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле / пер. з польськ. та англ. В. Склокін. Київ: Ніка-Центр, 2012. 264 с.
Жирмунський В. Літературні течії як явище міжнародне. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / за заг. Ред. Дмитра Наливайка. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009.
Жост Франсуа. Порівняльне літературознавство як філософія літератури. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / за заг. Ред. Дмитра Наливайка. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 59 – 92.
Канцедал Л. Українсько-словенські взаємини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Київ: 2005. ПЦ Фоліант. 176 с.
Канцедал Л. Українсько-словенські літературні взаємини кінця ХІХ – початку ХХ ст. 10.01.04 – Література зарубіжних країн 10.01.02 – Українська література. Автореф. дисертації на здобуття ненового ступеня кандидате філологічних наук. Київ. 1995. 17 с.
Касперський Едвард. Про теорію компаративістики. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / за заг. Ред. Дмитра Наливайка. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія». 2009. С. 125 – 147.
Мафтин Н. Телеологія художнього мислення Василя Стефаника в рецепції західноукраїнської новелістики міжвоєнного двадцятиліття. Василь Стефаник у дослідженнях та спогадах / упоряд. С. Хороб. Іва-но-Франківськ: Місто НВ, 2021. С. 342 – 351.
Піхманець Р. Листи Василя Стефаника як джерело вивчення його життя і творчості. Василь Стефаник у дослідженнях та спогадах / упоряд. С. Хороб. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. С. 229 – 251.
Погребенник Ф.П. Василь Стефаник у слов’янських літературах. К.: Наукова думка, 1976. 294 с.
Погребенник Я. Вплив європейської культури на формування літературних смаків Василя Стефаника. Василь Стефаник у дослідженнях та спогадах / упоряд. С. Хороб. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. С. 199 – 204.
Поліщук Я. Краків як текст та естетична школа Василя Стефаника. Василь Стефаник у дослідженнях та спогадах / упоряд. С. Хороб. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2021. С.221 – 229.
Рябова Е. Иван Цанкар. Избранное. В 2-х т. М.: Худож. Лит, 1981. Т. 1. 1981. С. 3-24.
Сергієнко О. Інтертекстуальне прочитання «Думи» О. Жупанчича в контексті українських інспірацій словенського модернізму http: // wwwBdpu.org / scientific_publishedcukr_lit_2008.
Стефаник В. Твори. Київ. 1964.
Тепеші де Зепетнек Стівен. Нова компаративістика як теорія і метод. Сучасна літературна компаративістика: стратегії і методи. Антологія / за заг. Ред. Дмитра Наливайка. К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2009. С. 147 – 178.
Цанкар Иван. Избранное. В 2-х т. – М.: Худож. Лит. 1981. Т. 1. 1981.
Чепелевская Т. Иван Цанкар и литературно-художественная Вена. Художественная культура Австро-Венгрии: Искусство многонациона-льной империи. 1867-1918 / Отв. Ред. Н.М.Вагапова, Е.К.Виноградова. СПб: Алетейя, 2005. С. 168-175.
Цівкач О., Томчак А. Психологія біхавіоризму і новелістика В. Стефаника (на матеріалі новели «Діточа пригода»). Шевченко. Франко. Стефаник: Матеріали Міжнародної наукової конференції. Івано-Франківськ, Плай, 2002. С. 449-456.
Ющук І. Український струмінь у словенській поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Слов’янське літературознавство і фольклористика. 1967. Вип. 3. С.72-89.
Olena Dzjuba-Pogrebnjak Simpozij OBDOBJA 40 LJUBLJANA: Znanstvene založba Filosofske fakultete. 2001.
Wellek R. Upadek historii literatury / tłum. G. Cendrowska. Pamiętnik Literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej, 2008. No 79/3. S. 207-221.
