КОМУНІКАТИВНА ПРАГМАТИКА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ

Автор(и)

  • В. І. Павлик Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Ключові слова:

стилістика тексту, комунікативно-прагма-тичний аспект, доперекладацький аналіз тексту, сфера діяльності, комунікативна ситуація, адресант, адресат, композиційно-мовленнєва форма, тональність тексту.

Анотація

У статті розглядаються проблеми стилістики тексту та перекладознавства. У дослідженні визначені та проаналізовані комунікативно-прагматичні чинники текстів газетної публіцистики. Екстралінгвальні чинники творення текстів публіцистичних текстів є важливим елементом доперекладацького аналізу тексту. Сучасне перекладознавство займається розглядом двох основних галузей: дослідження трансляції як процесу перекладацької діяльності та як аналізу продукту цієї діяльності. Дослідження перекладу як процесу зосереджується на підготовчому етапі здійснення якісного перекладу – доперекладацькому аналізі тексту, тобто аналізі його комунікативно-прагматичної складової. Прагматика тексту – це сукупність лінгвальних та екстралінгвальних чинників, які забезпечують реалізацію прагматики тексту впливом на адресата як наміром адресанта, так і мовною формою. Актантами прагматики тексту є адресант і адресат. Адресант втілений у тексті як його творець, його погляди, смаки та інші якості, а перш за все його конкретна мета комунікації так чи інакше реалізуються безпосередньо. Адресат опосередковано диктує побудову тексту, відбір лексичних засобів і деякі інші його параметри. Найголовнішими екстралінгвальними чинниками, які впливають на специфіку публіцистичних текстів є сфера діяльності, в межах якої створюються тексти та комунікативна ситуація жанрів, складові якої чітко фіксуються стосовно кожного окремого тексту. складові комунікативної ситуації: комунікативна мета, предмет комунікації, адресант, адресат, додаткові умови комунікації. Функціонально-комунікативні риси публіцистичних текстів – це інваріантні ознаки мовленнєвого жанру, які базуються на його екстралінгвальних складових і виконують роль посередників між екстралінгвальними факторами тексту та їхньою мовною об’єктивацією. Композиційно-мовленнєві форми текстів публіцистики – це функціональні текстово-мовленнєві єдності, які структурують думку, упорядковують її розвиток і надають їй цілісності та закінченості. Виступаючи законом організації мовних одиниць, вони є складними синтаксичними комплексами, які визначаються типами внутрішньо-текстового зв’язку. Формами реалізації комунікативно-мовленнєвого акту виступають архітектоніко-мовленнєві форми: монолог, діалог, полілог. Тональність текстів публіцистики уособлює в собі концентрат всіх експресивних засобів тексту які застосовує автор у своїй мовленнєвій діяльності з метою відображення сутності предмета викладу і свого особистого ставлення до нього.

Залучення комунікативної прагматики тексту до процесу перекладу і, як результату, виконаного доперекладацького аналізу тексту слугує доведенню ефективності та адекватності перекладу тексту.

Посилання

1. Брандес М.П. Стилистика текста. Теоретический курс: учебник. – [3-е изд., перераб. и доп.] / М.П. Брандес – М.: Прогресс-Традиция, ИНФ-РА-М, 2004. – 408 с.
2. Бессмертная Н.В. Практикум по немецкому язику по речевой деятельности: Учеб. пособие / Н.В. Бессмертная, Э. Виттмерс. – М.: Высшая школа, 1979.
3. Вакуров В.Н. Стилистика газетных жанров / В.Н. Вакуров, Н.Н. Кохтев, Г.Я. Солганик. – М.: Высшая школа, 1978. – 183 с.
4. Воронков В.В. Прагматический аспект текста англоязычной публицистической журнальной статьи: дис. … канд. филол. наук: 10.02.04 / Валентин Валентинович Воронков. – М., 1991. – 215 с.
5. Іваненко Я.А. Функціональна специфіка доперекладацького аналізу тексту сучасних німецькомовних новел: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04. “Германські мови”/ Я.А. Іваненко. – Одеса, 2014. – 18 с.
6. Іваненко С.М. Поліфонія тексту: монографія / С.М. Іваненко. – К.: Видавничий центр КДЛУ, 1999. – 318 с.
7. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка / Г.В. Колшанский. – М.: Наука, 1984. – 175 с.
8. Маслова В.А. Коммуникативная природа и параметры экспрессивности текста / В.А. Маслова // Человеческий фактор в языке. Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1991. – С.179-205.
9. Наер В.Л. Прагматика текста и ее составляющие / В.Л. Наер // Сборник научных трудов / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. им. Мориса Тореза. – М., 1985. – Вып. 245. – С. 4-13.
10. Наер В.Л. Прагматический аспект английского газетного текста / В.Л. Наер // Коммуникативные и прагматические особенности текстов различных жанров. – М., 1981. – Вып. 178. – С. 106-116.
11. Різун В.В. Лінгвістика впливу / Київський нац. ун.-т ім. Т. Шевченка. – К.: ВПЦ «Київський універститет», 2005.
12. Тертычный А.А. Жанры периодической печати: учебное пособие / А.А. Тертычный. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 320 с.
13. Bessmertnaja N. Übungsbuch zur Textlinguistik (Einfache Kompositionsformen) / N. Bessmertnaja, E.Wittmers. – Moskau: Vysšjaja škola, 1979. – 176 s.
14. Funktional-kommunikative Sprachbeschreibung. Theoretisch-methodi sche Grundlegung. – [von einem Autorenkollektiv unter Leitung von Wilhelm Schmidt]. – Leipzig: VEB Bibliografisches Institut, 1981. – 276 s.
15. Hänse G. Einstellungen als Kategorie zur Erfassung sprachlich reflektierter Beziehungen zwischen Text und Produzent und textreferentiellem Objektbereich / G. Hänse // Deutsch als Fremdsprache. – 1981. – № 4. – S. 208-214.
16. Sprachliche Kommunikation und Gesellschaft. – [von einem Autorenkollektiv unter der Leitung von W. Hartung]. – [2. Aufl]. – Berlin, 1976. – (Reihe Sprache und Gesellschaft. Bd. 1) – (Sprachliche Kommunikation) – 636 s.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-20

Як цитувати

Павлик, В. І. (2020). КОМУНІКАТИВНА ПРАГМАТИКА ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТІВ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКИЙ АСПЕКТ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (4(48), 289–297. вилучено із https://pvntsh.nung.edu.ua/index.php/word/article/view/1138

Номер

Розділ

ПЕРЕКЛАДОЗНАВСТВО