ВПЛИВ ВЕЛИЧИНИ ДОЗИ ТА ПОТУЖНОСТІ ІОНІЗУЮЧОЇ РАДІАЦІЇ НА ДИНАМІКУ ВМІСТУ МІДІ В КРОВІ ТВАРИН
Ключові слова:
-випромінювання, доза іонізуючої радіації, потужність іонізуючої радіації, вміст міді у крові щурів.Анотація
Досліджено зміни вмісту міді в крові щурів Вістар після одноразового опромінення їх γ-квантами у дозах 1,0, 5,0 та 9,0 Гр від джерела 60Со при потужностях доз 0,001; 0,01; 0,1 та 1,0 Гр/хв. Дослідження проводили через 0,5, 1, 2, 4, 6, 8, 10, 15, 20, 25, 30 діб після опромінення. Метою роботи було вивчення дії як малих, так і високих доз іонізуючої радіації за різних режимів опромінення на динаміку вмісту міді у крові щурів протягом тривалого часу. З’ясовано, що зміна концентрації мікроелемента, що проходила під впливом опромінення в дозах 1, 5 та 9 Гр, мала характер позитивного балансу протягом 6-15-30 діб. Величина цих змін, їх напрямок і тривалість прояву залежали від дози та потужності опромінення. В усіх групах тварин концентрація міді в крові досягала максимальних значень на 6-15 добу, а в групі тварин, опромінених в дозі 9,0 Гр, наростання вмісту міді в крові тривало до 15 доби. Дані наших досліджень викликають теоретичний інтерес, бо сприяють пізнанню біохімічних механізмів променевих уражень, а у зв’язку з цим і патогенезу променевої хвороби, і практичний інтерес, бо пізнання механізмів радіаційних ушкоджень є необхідною умовою розробки раціональних заходів профілактики і лікування променевої хвороби. Отримані результати динаміки вмісту міді в процесі розвитку радіаційного ефекту можуть бути використані при розробці нових методів комплексного лікування променевої хвороби, а також в умовах застосування рентгенотерапії.
Посилання
2. Бабенко Г.А. Микроэлементозы, их роль в патогенезе болезней и механизм возникновения / Г.А. Бабенко // Материалы Всесоюзн. симпоз. “Микроэлементозы человека”. – М.: 1989. – С. 32-33.
3. Вплив іонізуючого випромінювання та іонів міді на ДНК тварин / Ю.П. Благой, Д.М. Григор’єв, В.М. Індик та ін. // Доповіді НАН України. – 1996. – 1. – С. 110-112.
4. Петрина Л.Г. Дослідження зв’язаних і незв’язаних мікроелементів в крові / Л.Г. Петрина // Збірник наукових праць «Перспективні техноло-гії та прилади». – Луцьк: ЛНТУ, 2014. – Вип. 4, червень. – С. 80-83.
5. Петрина Л.Г. Радіогенні зміни вмісту міді в крові за різних режимів опромінення тварин / Л.Г. Петрина, М.І. Мойсеєнко // Матеріали Між-нар. конф. “Антропогенно-змінене середовище України: ризики для здоров’я населення й екологічних систем”. Спец. вип. журн. Екологіч-ний вісник. – К.: Чорнобильінтер-інформ, 2003. – С. 261-270
6. Савицкий И.В. Содержание меди в крови и активность церулоплаз-мина в сыворотке крови при воздействии рентгеновских лучей / И.В. Савицкий, Л.Е. Гоцуляк // Радиобиология. – 1980. – Т. 20, вып.5. – С. 743-746.
