ПОШИРЮВАЛЬНА РАМКА В СИСТЕМІ ПОШИРЕНИХ РЕЧЕНЬ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Анотація

У сучасному мовознавстві питання визначення та аналізу поширювачів речення залишається надзвичайно актуальним. Поширювачі слугують важливими елементами у формуванні лексичних і синтаксичних структур, які збагачують зміст речень, уточнюють їхнє значення та виконують численні функції в комунікації. Визначення поширювачів стає важливою темою в контексті досліджень, оскільки вони проявляють багатогранність і різноманітність мовних явищ. Мета статті – проаналізувати роль поширювачів речення в сучасній українській мові, їх вплив на семантику, синтаксис та прагматику, а також дослідити різні типи поширювачів у контексті поширювальної рамки. Дослідження спрямоване на виявлення функцій цих структур, їхнього впливу на семантику та емоційний контекст висловлювання, а також їхньої ролі у збагаченні тексту та створенні ритмічності. Дослідницька методика. Текстовий аналіз: аналіз літературних творів визначних сучасних українських авторів для визначення типових моделей використання поширювальних рамок. Семантичний аналіз: вивчення значення, яке однакові поширювачі надають тексту, увага на семантичні зв'язки між початковими та кінцевими компонентами речень. Стилістичний аналіз: оцінка ритму та емоційного впливу, що створюють такі конструкції у висловлюваннях, і яким чином вони сприяють загальному стилістичному забарвленню твору. Порівняльний аналіз: порівняння прикладів з різними авторами задля виявлення специфічних стильових прийомів в українській літературі. Результати дослідження. Дослідження показало, що поширювальні рамки з однаковими поширювачами на початку та в кінці речення ефективно підсилюють основну ідею висловлювання. Вони створюють відчуття цілісності та ритмічності в тексті. Повторення поширювачів акцентує на ключових прикметах, що залучає увагу читача до важливих тем та емоційних аспектів розповіді. Подібні конструкції формують ритмічний патерн, що робить текст більш живим і виразним. Вони підкреслюють романтизм або ностальгію, в залежності від контексту. Використання поширювальних рамок є важливим елементом авторського стилю, що відображає багатогранність та емоційну насиченість української літератури.