ДЕТЕКТИВНИЙ ЖАНР В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ПРОЦЕСІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРУ Ю. ШОВКОПЛЯСА «ПОСТРІЛ НА СХОДАХ»)

Анотація

Мета. Статтю присвячено детальному аналізу твору Юрія Шовкопляса крізь призму детективної поетики. Авторка виокремлює та систематизує комплекс елементів детективної парадигми у світовому та національному літературних процесах; частково здійснює порівняльний аналіз детективного та ґотичного жанрів; досліджує дефініцію детективу та його ознаки; простежує етапи формування детективу; класифікує особливості власне української детективної прози на матеріалі відповідних текстів; пояснює причини «масовості» детективного жанру; простежує трансформацію окремих художніх деталей світового інваріанта детективної поетики на українському ґрунті на матеріалі твору Ю. Шовкопляса «Постріл на сходах».

Метою статті є висвітлення особливостей детективного жанру та їхньої трансформації у творах українських письменників 20-х рр. ХХ ст., зокрема на матеріалі тексту «Постріл на сходах» Ю. Шовкопляса.

Дослідницька методика. У статті застосовано низку методів, які дають можливість висвітлити порушені проблеми, зокрема використання типологічного методу дало можливість систематизувати релевантні особливості детективної поетики в аналізованому творі; архетипного – дослідити функціональне навантаження архетипних образів; психоаналітичного – експлікувати танатологічні елементи образно-сюжетного рівня в українському детективі; структуралістського – розглянути детективну жанрову систему як цілісну структуру, де кожен елемент визначає специфіку цієї структури; інтертекстуального – простежити застосування численних алюзій на відповідні біблійні  мотиви.

Результати. У статті досліджено функціонування ознак детективної поетики на матеріалі твору Ю. Шовкопляса «Постріл на сходах», а також виявлено низку невербальних «детективних координат», що увиразнюють наслідково-причинновий зв’язок складу злочину та унаочнено репрезентують його візуально-поняттєву виражальність; встановлено, що в образі злочинця детективний жанр латентно контамінує Тінь та Персону як домінантні архетипи, а образ Дому постає рідним, сакральним, освоєним простором, що взаємоузгоджує індивідуально-авторські модифікації зазначеного архетипу та стереотипні уявлення на рівні сюжетно-композиційної організації тексту.

Наукова новизна. У статті вперше виконано всебічний аналіз твору Юрія Шовкопляса «Постріл на сходах» крізь призму детективної поетики, а також схематично здійснено теоретичне узагальнення атрибутів детективного жанру в українській літературі.

Практичне значення. Стаття може бути використана в процесі вивчення детективу як жанрового різновиду, дослідження еволюції його поетики в різні періоди, а також для комплексного аналізу детективу як мистецького явища. Наукові результати дослідження можуть використовувати студенти у процесі написання курсових та кваліфікаційних робіт.