ІДЕЙНО-ХУДОЖНІ ДОМІНАНТИ ТВОРЧОСТІ ЮРІЯ ЛИПИ

Анотація

 Мета. У статті проаналізовано творчість Юрія Липи крізь призму біографічного синергену, зокрема чільної домінанти його життєтворення й текстотворення – служіння Україні, визначено основні ідейно-художні особливості його творчості.

Методи та методика дослідження. Дослідницька стратегія  передбачала використання історико-біографічного, інтерпретативного методів, елементів структурального аналізу.

Результати дослідження. Синтетичне дослідження творчості Юрія Липи засвідчує: дейно-художні домінанти творчості Юрія Липи виразно детерміновані його світоглядними переконаннями, виявленими як у текстотворенні, так і в життєтворенні. Закоріненість світоглядно-естетичних позицій Ю. Липи -  поета, прозаїка, публіциста, перекладача, драматурга  у «відчутті  середньовічності» (Є. Маланюк), зорієнтованість на цінності  європейського лицарства з його чільними домінантами честі, мужності, вірності у служінні, відданості Вищому ідеалові, Богові – ці моральні імперативи суворої доби зазвучали уже в його перших поезіях, ними пронизані як ранні збірки «Світлість»  і «Суворість», так і твори пізнішого періоду. Крізь усю творчість митця проходить  поетично втілений принцип середньовічної духовної аристократії: «Богові моя душа, отчизні – життя, а честь – вже моя». У прозових творах митця (збірка новел «Нотатник», роман «Козаки в московії») образ середньовічного лицаря набуває виразних рис українського лицарства – борців за державність рідної землі. Якщо поезія і драматургія  Юрія Липи темами, мотивами, образами  переважно корениться в Середньовіччі, в готиці, то історичний роман «Козаки в московії», стилізований під давню книжну українську мову, виявив генетичну спорідненість Липиного стилю із добою добою бароко. Такі стильові риси  привносили в його творчість історичний дух героїчного минулого, єднали українську літературу з європейською культурною традицією. Погляди Ю. Липи на минуле й «будуччину» українського народу вирізнялися оптимізмом і вірою в могутній духовний потенціал, притаманний ментальності українців, та цілісність нації.

 Отже, цілісний аналіз творчості  Ю. Липи крізь призму біографічного синергену, його світоглядних засад засвідчив, що світоглядні домінанти письменника, заманіфестовані в його публіцистичних працях («Призначення України», «Бій за нашу українську літературу»), виявлені в його життєдіяльності під знаком високої мети, детермінують ідейно-художні особливості його творчості. Віра в майбутнє України, піднесення до рівня Ідеалу борців за державність, розуміння генетичної єдності української культури із європейською,  «поетика учасника» – ці чільні первні безпосередньо визначають змістові й поетикальні риси його творчості.