ЗУСТРІЧ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ З МЕЛІТОНОМ БУЧИНСЬКИМ У ВІДНІ 1872 РОКУ: ІНТРИГА Й НЕОЧІКУВАНІ НАСЛІДКИ

Анотація

Мета. У статті простежено обставини й наслідки зустрічі Олени Пчілки й Мелітона Бучинського в 1872 році у Відні, що залишила глибокий слід у свідомості обох учасників дійства. Увагу зосереджено на спалахові сердечних почуттів молодого русина-січовика до заміжньої пані з Києва і на спричинених внаслідок тижневого спілкування перемінах у їх внутрішній суб’єктивності й світоглядно-ідеологічній парадигмі. Дослідницька методика зумовлена особливостями обумовленої теми, логікою аналітичного процесу й підпорядкована реалізації мети й конкретних завдань, що вимагає системно комплексного підходу. Відтак у дослідженні використано евристичний потенціал біографічного методу й здобутки психологічних шкіл, застосування прийомів компаративістики й культурно-історичної школи. З арсеналу новітньої методології акцент зроблено на принципах герменевтики й наратології.

Результати. У процесі наукових пошуків з’ясовано, що, побіч інтимно-психологічного аспекту, дана зустріч спричинила розширення й увиразнення горизонтів національної свідомості Олени Пчілки, з одного боку, а з іншого – призвела до появи симптомів душевно-психічної й світоглядної кризи в Мелітона Бучинського. На щастя, вони не стали критичними, а радше навпаки: короткочасне спілкування з «чарівною пані», котра, попри деякі «невольничі признаки» зростання в умовах Російської імперії, зберегла високу душевну культуру й національну самосвідомість, стало каталізатором духовної енергії і спричинило кристалізацію власних поглядів і почуттів. Водночас воно допомогло зрозуміти характер і сутність потайних планів її брата – Михайла Драгоманова – в Галичині й призвело в підсумку до розриву стосунків із ним.