MANIÈRE D'ÊTRE МАРКА ЧЕРЕМШИНИ В ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНІЙ РЕЦЕПЦІЇ ДМИТРА ДОНЦОВА
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-20(74)-201-212Ключові слова:
Марко Черемшина, Дмитро Донцов, творчість, літературознавчий дискурс, manière d'êtreАнотація
У статті розглянуто літературознавчу рецепцію Дмитром Донцовим творчости Марка Черемшини (Івана Семанюка), пошук його manière d'être. Рецепція творчости Марка Черемшини в українському літературознавстві першої половини ХХ може бути знаковим прикладом освоєння й представлення творчости письменника з перспективи дискурсних стратеґій і дискриптивних практик окремих літературознавчих напрямів того періоду. Кожен із літературознавчих ідеологічних та ідейно-естетичних тогочасних прямувань – народницький, неокласичний та марксо-лєнінський, має в літературознавстві поле дискурсів про творчість Черемшини. Менш освоєним та дослідженим є націєцентричний дискурс творчого світу Марка Черемшини Дмитра Донцова. На прикладі аналізу рецепції прози Марка Черемшини доведено, що ідеї народницького літературологічного дискурсу підхоплює марксо-лєнінський, вульгаризуючи його ідеї пошуку національної ідентичности письменника і зводить їх до класового протистояння. Водночас неокласичний та націоналістичний дискурси, які формуються майже одночасно, в багатьох аспектах мають багато спільних мистецьких первнів і наративних та методологічних стратеґій літературології.Посилання
1. Баган О. Дмитро Донцов про Василя Стефаника і Марка Черемшину. «Покутська трійця» й літературний процес в Україні кінця ХІХ – початку ХХ століть (До 130-річчя від дня народження Василя Стефаника і Леся Мартовича). Дрогобич: Вимір, 2001. С. 331-340.
2. Демська-Будзуляк Л. Українське літературознавство від ідеї до тексту: неокласичний дискурс. Київ: Смолоскип, 2019. 600 с.
3. Донцов Д. Марко Черемшина // Донцов Д. Вибрані твори: у 10-ти томах. Том 8: Літературна есеїстка (1922–1958 рр.) / Відп. ред. та упор. О. Баган. Дрогобич-Львів, 2015. С. 300-312.
4. Грушевський М. Йван Семанюк (Марко Черемшина). Карби, новелї з гуцульського житя. Чернівці, 1901. Літературно-науковий вістник. 1902. Том ХІХ. Книга 9. С. 128-134.
5. Донцов Д. Марко Черемшина. Літературно-науковий вісник. 1927. Т. ХСІІІ. Кн. VІІ-VІІІ. С. 305–322.
6. Зеров М. Українське письменство / Упоряд. М. Сулима; Післям. М. Москаленка. Київ: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2002. 1301 с.
7. Піхманець Р. Із покутської книги буття. Засади творчого мислення Василя Стефаника, Марка Черемшини і Леся Мартовича. Київ: Темпора, 2012. 580 с. [Серія “Бібліотека «ЛітАкценту»”].
8. Черемшина Марко. З листів Марка Черемшини (до Дмитра Донцова). Вістник. 1938. Т. 4, Кн. ХI. С. 810-814.
9. Черемшина Марко. Райська птиця. Зібрання творів / Упоряд. Іванни Стеф’юк. Брустури: Брустури 2023. 687 с.
10. Черемшина Марко. Твори: У 2-х тт. Т. 2. Київ: Наукова думка, 1974. 314 с.
11. Allemann Beda. O ironii jako o kategorii literackiej. Ironia / Pod red. M. Głowińskiego. Gdańsk: słowo / obraz terytoria, 2002. S. 17-41.
