ВНУТРІШНЬОФОРМНА КЛЮЧОВА НОМІНАЦІЯ В ІНТЕГРУВАННІ ЗМІСТУ НОВЕЛИ МАРКА ЧЕРЕМШИНИ «ПИСАНКИ»
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-20(74)-140-151Ключові слова:
внутрішньоформна номінація, внутрішня форма слова, зв’язність тексту, ключове слово, художній текстАнотація
У статті охарактеризовано семантику та функційне навантаження внутрішньоформної номінації ключового слова з яскраво вираженою внутрішньою формою, що в тексті новели Марка Черемшини «Писанки» виступає важливим засобом інтегрування його змісту.
Проведене дослідження засвідчило: серед різних мовних засобів, що сприяють зв’язності тексту, розгортання його оцінно-образного значення, вагома роль належить ключовому слову.
Значущість такої мовної одиниці у художньому тексті значно підсилюється, якщо складником її семантичної структури є внутрішня форма слова – концептуальна ознака, закріплена в ньому.
Включена у висловлення (через ключову номінацію), внутрішня форма засвідчує, як ставиться мовець до того, про що він говорить, показує, на реалізацію яких інтенцій комуніканта вона спрямована.
У статті доведено: ключова внутрішньоформна номінація писанки в однойменній новелі Марка Черемшини є значущим семантичним скріпом тесту, його оцінно-образним і когнітивним маркером, виразником прихованих ознак його буття.
Вагомість виділеної номінації полягає і в тому, що в досліджуваному тексті ця національно маркована мовна одиниця набуває додаткових смислових прирощень, надаючи тексту цілісності та завершеності.
Посилання
1. Голянич М. І. Внутрішня форма слова і дискурс : монографія. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 2008. С. 60.
2. Голянич М. І. Мовний портрет села Тюдів. Словник. У 2-х т. Т. І. А – М. Івано-Франківськ : Лілея – НВ, 2018. С. 87 – 88.
3. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ : Довіра. 2006. С. 582.
4. Ковалик І. І. Текст як об’єкт лінгвістичного аналізу. Питання українського і слов’янського мовознавства. Вибрані праці. Частина ІІ. Упоряд. З. Терлак. Львів – Івано-Франківськ, 2008. С. 412.
5. Мамардашвілі М. К. Картезіанські роздуми. Київ : Стилос. 2000. 311 с.
6. Марко Черемшина. Писанки. Карби. Київ : Дніпро. 1974. С. 174 – 178.
7. Потебня А. А. Мысль и язык. Київ : СИНТО. 1993. С. 100 – 101.
8. Потебня О. О. Естетика і поетика слова: Збірник. Пер. з рос., упоряд., вступ. ст., приміт. І. В. Іваньо, А. І. Колодної. Київ : Мистецтво, 1985. С. 34.
9. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. М. Степанов. Київ : Академвидав, 2006. С. 121.
10. Фуко Мішель. Одиниці мови. Археологія знання: пер. з фр. В. Шовкун. Київ : Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2003. С. 39.
11. Юрген Габермас. Філософія як берегиня та інтерпретатор. Після філософії: кінець чи трансформація? : Пер. з англ., упоряд. К. Байнес та ін. Київ : Четверта хвиля, 2000. С. 277.
