МІЛІТАРНА ТЕМАТИКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ІСТОРИЧНІ ВИКЛИКИ І ХУДОЖНЯ РЕАЛЬНІСТЬ

Анотація

У статті досліджено воєнну тематику в доробку сучасних українських письменників. Проілюстровано, що мілітарна проблематика проникла в різні роди і жанри літератури. Серед найвідоміших авторів, які видали поетичні збірки, це Павло Вишебаба («Тільки не пиши мені про війну»), Борис Гуменюк («Вірші з війни»), Олена Гусейнова («Супергерої»), Анастасія Дмитрук («Це моя і твоя війна»), Сергій Жадан («Тамплієри»), Катерина Калитко («Ніхто нас тут не знає, і ми – нікого»),  Максим Кривцов («Вірші з бійниці»), Богдан Томенчук  («Вишийте, мамо, бронежилет»).

Серед прозових книг найпопулярнішими стали твори Сергія Жадана «Інтернат», Євгена Положія «Іловайськ», Артема Чеха «Точка нуль», Василя Шкляра «Чорне сонце», Марини Гримич «Повернення з війни», Макса Кідрука «Не озирайся і мовчи». Доведено, що реалістичність і документальність пов’язані з прагненнями авторів передати реальні факти і свідчення як військових, так і цивільних осіб, що постраждали, а також їхні переживання; а елементи романтизму, як правило,  підкреслюють благородні ідеали та здатність до самопожертви. Драматичні твори про війну репрезентують такі автори, як Наталія Ворожбит («Погані дороги»), Олександр Гаврош («Маріупольська драма»), Сергій Жадан («Хлібне перемир’я»), Неда Неждана («Кицька на спогад про темінь») та ін.

Загалом ідейно-естетичний аналіз творів на воєнну тематику вказує, що в них найчастіше піднімається проблема самопожертви заради інших, збереження національної ідентичності, історичної пам’яті та культури. Також письменники прагнуть передати психологічні переживання, відобразити трагедію війни через зображення життя конкретної людини, зображують не тільки героїчні, а й трагічні аспекти війни.  Вказано, що твори на мілітарну тематику часто торкаються проблеми втрати, збереження пам’яті про людей, які стають частиною великого історичного процесу.