СПЕЦИФІКА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ТА КОГНІТИВНО-МЕНТАЛЬНОГО НАПОВНЕННЯ КАТЕГОРІЙ «ІНТЕЛІГЕНТ» ТА «ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ» НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ: ДИСКУРСОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Анотація

Мета. Стаття присвячена таким понятійним категоріям, як «інтелігент» та «інтелігентність». В історії нашої цивілізації ця понятійна структура є достатньо пізнім явищем. Остаточно вона сформувалась лише у ХІХ столітті. Але за останніх півтора століття вона зазнала значних семантико-сценарійних та культурологічних змін. У зв’язку з цим у наші дні спостерігається значна кількість деформацій у тлумаченні цього поняття. Саме вони стали предметом детального розгляду. У розвідці окреслено семантичний простір досліджуваних структур, а також виведено на маргінес або за межі семантичного поля ознаки, які до нашого часу хибно вводили у понятійний обсяг. Об’єктом аналізу є ці дві категорії, виконано внутрішню типологію і класифікацію ознак. Це здійснено з метою позбавити зазначені ментально-стереотипні структури карикатурності та інших невідповідностей.

Така процедура зумовлена тим, що «інтелігентність» як явище є цінним винайденням нашої культурно зрілої епохи, але тенденції останніх десятиліть демонструють перманентні намагання проникнути у цей понятійно-структурний комплекс значної кількості феноменів, які не мають жодного стосунку до зазначеної категорії. Здійснено спробу очищення, впорядкування та кадастрифікації семантичного поля, що є цінним досвідом для подальших аналогічних розвідок. Особливо потребує їх гуманітарна сфера.

Дослідницька методика. Основним методом дослідження є описовий. Він дозволив окреслити комплекс проблем та виокремити і розглянути специфічні аспекти. Крім цього, застосовано порівняльно-типологічний та контрактивний аналіз, який дозволив відстежити еволюційні зміни, а також динаміку семантичних деформацій, які є найбільш інтенсивними у другій половині ХХ століття.

У результаті проведеної роботи виявлено семантичну нестабільність понять «інтелігент» та «інтелігентність», а також проникнення в їх понятійний простір хибних ознак. Причиною цього є насамперед соціальні зміни, економічні, науково-технічні та інші трансформації, які є типовими для останніх десятиліть. У результаті цих змін появився комплекс нових професій, які належать до інтелектуальних. Також вони передбачають інформаційну базу – освіту. Доведено і проілюстровано, що молода генерація людей розумової праці не може вважатися інтелігенцією без морально-етичного, аксіологічного, духовного вдосконалення, а також без соціальної позиції та низки інших якостей. Також окреслено проблему найближчого майбутнього, яка полягає в тому, що критична маса претендентів на цей статус буде різко збільшуватися і фізично «розчинить» та «асимілює» справжню інтелігентність. Це у свою чергу може стати причиною руйнації конструктивних основ цивілізації, деградації багатьох культуротворчих, соціальних та ін. інститутів.

Наукова новизна запропонованого проєкту полягає в тому, що у процесі еволюції цивілізації найактуальніші зміни відбуваються у мовній картині світу. Вона маніфестує як поверхневі, так і глибинні процеси. Відстеження динамік понятійних структур дає інформацію про ці зміни, а також змогу побачити перспективу та наслідки таких модифікацій. Також свіжість запропонованих ідей у тому, що аналогічні процедури можуть бути застосовані до інших понятійних категорій – філософського, соціологічного, психологічного, ментально-світоглядного, культурно-історичного та ін. циклів. Доробки у цій галузі із застосуванням запропонованих методик допоможуть пролити світло на кризові явища нашого сьогодення.