ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ КОНЦЕПТІВ «ТРЕМБІТА» ТА «ФЛОЄРА» В ГУЦУЛЬСЬКОМУ ГОВОРІ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-356-363Ключові слова:
гуцульський говір, похідні слова, концепт «трембіта», концепт «флоєра», мовна картина світу.Анотація
У статті висвітлено лінгвокультурологічні особливості концептів «трембіта» та «флоєра» в гуцульському говорі. Матеріалом слугують роман П. Шекерика-Доникова «Дідо Иванчік» та словник «Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові».
Трембі́та (тримбіта) – духовий музичний інструмент, дерев’яна труба без вентилів і клапанів до трьох метрів довжини і більше, зроблена зі смерекового дерева, обвита березовою корою.
Звук трембіти ранньою весною сповіщає про вихід пастухів з худобою на полонини. Під час сезону випасання худоби за допомогою трембіти ватаг дає вказівку пастухам зганяти овець на ночівлю до стаї (тимчасового житла на полонині).
Трембіта звеселяє людей і під час Господньої прослави в коляді. Саме трембітою запрошують людей колядувати. Перш ніж рушати в коляду, усі колядники збиралися біля церкви і, обходячи її навколо, пританцьовували, випрошуючи земних врожаїв, усіх решта дарів природи. І в танці грали на трембіті.
Мелодією трембіти висловлювали гуцули-пастухи вдячність Богу-Сонцю. Трембіта захищає ще не до кінця християнізованого гуцула-язичника від будь-якої напасті, нечистої сили, міфічних істот.
Трембіта виступає як символ вічного життя: нею сповіщають про смерть і проводжають померлого в інший світ, вона є засобом духовного єднання з предками. Хоч трембіта часто сповіщає про відхід людини в засвіти, але й водночас цей музичний інструмент символізує й вітаїзм гуцулів. Поклик трембіти лунає й коли гостей запрошують на весілля молодих.
Флоєра (флояра, флойира) – довга сопілка (60 см) без денця, різновид відкритої флейти, має 6 ігрових отворів. Флоєра виступає символом збереження віковічних традицій гуцулів, духовною пам’яттю і засобом зв’язку з предками. Прикметно, що в поховальному обряді одночасно флоєрою і трембітою запрошували людей до прощання з покійником. Також під час самого похорону звуками трембіти та флоєри востаннє віддавали шану померлому.
Концепти трембіта і флоєра в гуцульському світосприйманні є поліфункціональними насамперед з аксіологічного погляду, оскільки відображають особливості духовного буття українського горянина.
Посилання
Скаб М. В. Закономірності концептуалізації та мовної категоризації сакральної сфери : монографія. Чернівці : Рута, 2008. 560 с.
Кононенко В. Концепти українського дискурсу : монографія. Київ–Івано-Франківськ : Плай, 2004. 248 с.
Венжинович Н. Концептуальна й мовна картина світу як похідні етнічних менталітетів. Лінгвістичні студії: зб. наук. праць. Вип. 14. Донецьк : ДонНУ, 2006. С. 8–13. http://litmisto.org.ua/?p=7484 (дата звернення: 15.01.2024).
Шекерик-Доників П. Дідо Иванчік : роман. Верховина : Редакція журналу (видавництво) “Гуцульщина”, 2012. 496 с.
Шекерик-Доників П. Дідо Иванчік / переклад літературною мовою Івана Андрусяка. Брустурів : Дискурсус, 2020. 832 с.
Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові : словник: у 2 т / відповід. редактор Василь Ґрещук. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2020. Т.2. 467 с.
Етимологічний словник української мови : у 7 т. / Ред. кол.: О.С. Мельничук (гол. ред.) та ін. Київ : Наукова думка, 1983. Т.5: Р–Т / Уклад.: Р.В. Болдирєв та ін. 2006. 704 с.
Думчак І.М. Лінгвокультурологічні аспекти концепту "ватра" в гуцульському говорі. Закарпатські філологічні студії. 2023. Випуск 27. Том 2. С.18–23.
