ЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ «СПІЛЬНОГО РОДУ»: ПРОБЛЕМНІ АСПЕКТИ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-246-260Ключові слова:
граматична категорія роду, іменники «парного роду», іменники «спільного роду», граматичне значення, фемінативи, маскулізми.Анотація
Мета наукової студії полягає у визначенні й аналізі факторів і засобів вираження граматичного значення роду в змінюваних іменниках – граматичних омонімах, здатних, залежно від контексту, номінувати осіб чи істот обох статей.
Дослідницька методика. З метою систематизації матеріалу, розкриття чинників і способів диференціації граматичних значень роду в змінюваних іменниках «спільного роду» було використано описовий (з прийомами компонентного та контекстуального аналізу). Застосовано також порівняльно-типологічний аналіз задля з’ясування лексико-семантичних, морфологічних, словотвірних, синтаксичних засобів, які впливають на родову віднесеність певної граматичної форми іменника.
Результати дослідження. Встановлено, що змінювані іменники «спільного роду» є назвами осіб (рідше тварин), репрезентуючи семантико-граматичний вияв категорії роду. Вони не формують окремої грамеми роду, а є граматичними омонімійними формами, які, залежно від контексту, здатні номінувати осіб обох статей чи розрізняти самців або самок у межах фаунонімів. Більшість змінюваних іменників «спільного роду» належать до фемінативів (омонімійних форм, маркованих граматичних жіночим родом), серед яких засвідчені як стилістично-нейтральні, так й експресивно-забарвлені лексеми. Маскулізми (омонімійні форми, марковані граматичним чоловічим родом), становлять периферію групи іменників «спільного роду», оскільки, зважаючи на сучасні тенденції в родовій категоризації іменника втрачають статус омонімійних форм, формуючи корелятивні пари з похідними найменуваннями жіночого роду, компоненти яких відрізняються тільки граматичним значенням роду. У сучасній лінгвоукраїністиці їх визначають як іменники «парного роду».
Практичне значення. Детально проаналізовано ті іменникові форми, які в різних лексикографічних джерелах мають неоднакове трактування. Указано на суміжні групи іменників, репрезентантів явища семантико-граматичної асиметрії родових форм, які не належать до іменників «парного роду». Обґрунтовано зміну статусу маскулізмів у сучасній українській мові.
Посилання
Алексієнко Л. А., Зубань О. М., Козленко І. В. Сучасна українська мова: Морфологія: підручник / за ред. А.К. Мойсієнка. Київ, 2013. 524 с.
Безпояско О. К. Іменні граматичні категорії. Київ : Наук. думка, 1991. 171 с.
Безпояско О. К., Городенська О. К., Русанівський В. М. Граматика української мови. Морфологія. Київ : Либідь, 1993. 336 с.
Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування. Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2019. 440 с.
Валюх З. Іменники «межових» моделей творення: націотвірний і словотвірний аспекти. Рідне слово в етнокультурному вимірі. 2013. С. 45–53.
Великий тлумачний словник сучасної української мови : 250000 / уклад. та голов. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2005. 1728 с.
Вихованець І. Р., Городенська К. Г. Теоретична морфологія української мови : академічна граматика української мови. Київ : Пульсари, 2004. 400 с.
Горпинич В. О. Морфологія української мови : підручник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : ВЦ «Академія», 2004. 336 с.
Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк: ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. 992 с.
Лаврінець О., Симонова К., Ярошевич І. Сучасна українська мова. Морфеміка. Словотвір. Морфологія. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 524 с.
Мерінов В. В. Функціонально-категорійна аспектуальність граматичного роду іменника в українській мові. Харків : Вид-во ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2005. 211 с.
Мороз Т. Ю. Семантико-граматична асиметрія морфологічних категорій іменника : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.01.02. Харків, 2008. 18 с.
Мороз Т. Характер співвідношення семантики та граматики на рівні морфологічної категорії роду іменника. Наукові записки. Серія: філологічні науки (мовознавство) / Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В. Винниченка. Кіровоград, 2014. Вип. 127. С. 432–436.
Понкратова В. М. Граматична категорія роду іменника в українському мовознавстві XX століття. Наукові праці [Чорноморського державного університету ім. Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер. : Філологія. Мовознавство. 2014. Т. 221, Вип. 209. С. 74−78.
Халіман О. В. Оцінні значення іменників спільного роду як проблема лексикографування (на матеріалі аналізу відповідей респондентів). Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Мовознавство. 2011. Т. 19, вип. 17(2). С. 172–179.
Шевельов Ю. Вибрані праці. Кн. 1 : Мовознавство. Київ: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. 583 с.
Горох – українські словники. URL: https://goroh.pp.ua/Словозміна/
Словник UA. Портал української мови та культури. URL: https://slovnyk.ua/index.php
Словник сучасної української мови (1970–1980). URL: https://sum.in.ua/
Словник української мови online. Томи 1-14 (а-префере́нція) URL: https://sum20ua.com/Entry/index?wordid=1&page=0
Словопедія. Словник іншомовних слів. URL: http://slovopedia.org.ua/36/53402/240857.html
