ПРИКМЕТНИК «ЗРІЛИЙ / ДОЗРІЛИЙ» У ПОЛЬСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВНІЙ КАРТИНІ СВІТУ
DOI:
https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-101-114Ключові слова:
картина світу, ментальний образ, семантична структура слова, зрілий, конотації, контекст, порівняльний аналіз.Анотація
Світосприйняття пвних образів у кожного народу має свої особливості, тому метою нашого дослідження є реконструкція фрагменту мовної картини зрілості у польській та українській мові, аналіз їх спільних та відмінних рис. Предметом дослідження є ментальний образ зрілої людини у польській та українській картині світу. На прикладі прикметника dojrzały / зрілий / дозрілий (по відношенню до дорослої людини) спробуємо дослідити, які ж зміни проходять у семантиці слова в живій мові, як слово, потрапляючи у різний контекст, змінюється, зокрема, й у споріднених мовах. Тобто, з одного боку, дослідимо семантику прикметника dojrzały /зрілий у польській та українській мові, аналізуючи його походження, словникові дефініції, а з іншого, оскільки в реконструкції ментального образу дійсності важливими є контекстуальні умови, які визначаються як прагматичні, звернемося до контекстних інтерпретацій значень та до поняття конотації. Автори послуговуються методом семантичного порівняльного аналізу з елементами когнітивного, структурного та описового. У результаті можна зробити висновок, що зріла особистість у польській та українській мові – це ‘відповідальна’, ‘з розвиненим світоглядом’, ‘з розвиненою ієрархією цінностей’, ‘розсудлива’, ‘мудра’, ‘контрольована’, ‘чесна’, ‘правдива’, ‘внутрішньо сильна’, ‘незалежна’, ‘смілива’, ‘людина совісті’, ‘людина надії’, ‘обізнана’. Моральний портрет зрілої людини будується, насамперед, на певній системі цінностей, а також на конкретних ознаках відповідальності, обов’язку, чесності, совісті та надії.
Посилання
Заремська І.М. Мовна картина світу як об’єкт лінгвістичних досліджень https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/16130/Zarems%CA%B9ka.pdf?sequence=1
Корпус української мови http://korpus.org.ua/.
Словник української мови / Ред. В. Русанівський. Т. 1. Київ, 2013.
Словник української мови: в 11 томах / Білодід І.К. та ін. Т. 3. Київ, 1970-1981.
Шумейкіна А. Сучасний підхід до аналізу семантичної структури багатозначного слова. Рідний край: альманах Полтав. держ. пед. ун-ту. Полтава, 2009. № 1(20). С. 62–68.
Bańkowski A. Etymologiczny słownik języka polskiego. T.1. Warszawa 2000.
Bartmiński J. Językowe podstawy obrazu świata. Lublin 1990.
Bartmiński J. Językowe podstawy obrazu świata. Lublin, 2012.
Bartmiński J. Punkt widzenia, perspektywa, językowy obraz świata. Językowy obraz świata, red. J. Bartmiński. Lublin 2004.
Encyklopedia wiedzy o języku polskim / pod red. S. Urbańczyka. Wrocław, 1978.
Bańko M. Inny słownik języka polskiego. Warszawa, 2000.
Korpus Języka Polskiego http://www.nkjp.uni.lodz.pl/.
Maćkiewicz J. Kategoryzacja a językowy obraz świata. Językowy obraz świata, red. J. Bartmiński. Lublin 2004.
Nowy słownik języka polskiego, red. E. Sobol. Warszawa, 2002.
Praktyczny słownik współczesnej polszczyzny / red. H. Zgółkowa. Poznań, 1994–2005.
Sławski F. Słownik etymologiczny języka polskiego. T. 1. Kraków, 1952–1982.
Słownik języka polskiego / pod red. W. Doroszewskiego. T. 1. Warszawa, 1958–1969.
Uniwersalny słownik języka polskiego, red. S. Dubisz S. T. 1. Warszawa 2003,