З НЕВИЧЕРПНИХ ДЖЕРЕЛ: ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ПНУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ

Автор(и)

  • Василь Ґрещук Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
  • Валентина Ґрещук Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

DOI:

https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-17-26

Анотація

У статті розглянуто історію заснування, становлення і плідної творчої праці в ділянці українознавства навчально-наукового Інституту українознавства при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника.

Метою статті є висвітлення історії розвитку українознавчих студій та вагомих здобутків у царині українознавства в навчально-науковому Інституті українознавства при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, цінності подібних навчально-наукових інституцій у розбудові та покращенні науково-дослідної роботи в університеті, привернення уваги до необхідності їх розширення і піднесення ролі в сучасних непростих умовах реформування вищої школи. За таких умов продуктивним в подібних дослідженнях стає аналітико-описовий метод.

Результатом наукової студії стало осмислення історії становлення та розвитку навчально-наукового Інституту українознавства при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, а також окреслення перспектив його діяльності на найближчу перспективу. Здійснене дослідження засвідчило, що поява такого підрозділу в структурі університету зумовлена кардинальною зміною суспільно-політичних обставин в Україні в 90-х роках минулого століття, здобуттям нею незалежності. Це вимагало від українознавства, яке в умовах радянського тоталітаризму набуло спотворених форм, спричинених маніпулятивними псевдотеоріями, нехтуванням реальними фактами, подіями, їх перекручуванням та фальсифікаціями, опрацювання українознавчої проблематики на науково-об’єктивній основі. У статті проаналізовано різнобічну діяльність Інституту, особливу увагу звернено на підготовку до друку й видання численних монографій, збірників наукових статей, наукового часопису «Українознавчі студії», словників, навчально-методичних матеріалів із українознавчої проблематики. Звернено увагу й на творчі взаємозв’язки з відомими науковими українознавчими інституціями в Україні і за кордоном. Визначено й перспективи діяльності Інституту на найближчу перспективу.

Наукова новизна розвідки визначається відсутністю дослідження діяльності навчально-наукового Інституту українознавства при Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника та важливістю ідеологічно не заангажованих українознавчих студій для сучасного державотворення.

Практичне значення. Одержані результати мають важливе значення для розбудови й поглиблення сучасного українознавства, а діяльність Інституту може слугувати зразком створення аналогічних навчально-наукових підрозділів у інших університетах.

Посилання

Грещук Василь. Головні аспекти досліджень у галузі українознавства. Українознавство у педагогічному процесі освітніх установ: зб. статей. Івано-Франківськ, 1997. С. 18-24.

Ґрещук Василь. Гуцульська діалектна лексика і фраземіка в українській художній мові: лексикографічне опрацювання. Slavica Wratislaviensia. CLXIV. Wroclaw, 2017. S. 91–101.

Ґрещук Василь, Ґрещук Валентина. Гуцульські діалектні риси в повісті Антона Крушельницького «Рубають ліс». Ukrainica III. Současná ukrajinistika. Problémy jaƶyka, literatury a kultury, 1 část. Olomouc, 2008. S. 43–50.

Ґрещук Василь. «Із правдивою пошаною щиро відданий...»: листи Бодуена де Куртене до Івана Франка. Ukraina. Teksty i konteksty. Ksiȩga Jubileusƶowa dedykowana Profesorowi Stefanowi Koƶakowi w siedemdƶiesiątą rocƶnice urodƶin. Warsƶawa, 2007. S. 329–340.

Ґрещук Василь. Контекстне формування конотації тексту словотвірними засобами. Studia Ruthenica Cracoviensia. 13. Kraków, 2022. S. 157–166.

Ґрещук Василь. Лексика української літературної мови в Галичині середини XIX ст.: діалектне підґрунтя, запозичення, словотвір. Studia Ruthenica Cracoviensia. 11. Kraków, 2016. S. 195–209.

Ґрещук Василь. Лінгвістичне стефаникознавство: здобутки і перспективи. Krakowskie Ƶesƶyty Ukrainoƶnawcƶe. VII-VIII. Kraków, 1998. S. 47–61.

Ґрещук В.В. Ян Бодуен де Куртене в обороні прав української мови. Warƶawskie Ƶesƶyty Ukrainoƶnawcƶe. XXI-XXII. Warsƶawa, 2006. S. 119–128.

Gresƶcƶuk Walentina. Гуцульський діалект в українській та польській художній мові. Aktualne problemy jȩƶykoƶnawstwa słowianskiego. Siedlce, 2012. S. 93–102.

Gresƶcƶuk Wasil. Зіставний аспект основоцентричних досліджень слов’янського словотвору. Aktualne problemy jȩƶykoƶnawstwa słowianskiego. Siedlce, 2012. S. 83–91.

Gresƶcƶuk Wasyl. Дериваційна спроможність українських прикметників у порівнянні з польськими. Ƶ badań nad polsko-ukraińskimi powiąƶaniami jȩƶykowymi. Wydawnictwo KUL. Lublin, 2003. S. 69–76.

Greschtschuk W., Baran J. «Deutsch-ukrainisches (ruthenisches) Wörterbuch» von W. Kmicykewytsch und anderen in der Geschichte der deutsch-ukrainischen Lexikographie. Ukrainisch-Bayerische Germanistentagung an der Universität L’wiw. L’wiw, 2004. S. 234–238.

Greschtschuk W., Baran J. «Ukrainisch-deutsches Wörterbuch» von E. Shelechiwskyj und S. Nedilskyj in der Geschichte der ukrainischen und deutschen Lexikographie. Bayerisch-Ukrainische Germanistentagung an der Ukrainischen Freien Universität. München – L’wiw, 2003. S. 122–128.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-26

Як цитувати

Ґрещук, В., & Ґрещук, В. (2024). З НЕВИЧЕРПНИХ ДЖЕРЕЛ: ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ПНУ КРІЗЬ ПРИЗМУ ЧАСУ. Прикарпатський вісник Наукового товариства імені Шевченка. Слово, (19(71), 17–26. https://doi.org/10.31471/2304-7402-2024-19(71)-17-26

Номер

Розділ

УКРАЇНОЗНАВСТВО: НАЦІОНАЛЬНО-ДУХОВНІ ВИМІРИ