ВЕРБАЛІЗАЦІЯ АВСТРІЙСЬКОГО МІТУ В ТЕТРАЛОГІЇ СТАНІСЛАВА ВІНЦЕНЗА «НА ВИСОКІЙ ПОЛОНИНІ»

Анотація

Метою статті є з’ясування специфіки вербалізації австрійського міту в тетралогії С. Вінценза «На високій полонині». Авторка переконана, що мітокритична інтерпретація творчості видатного польського письменника-гуманіста сприятиме сучасному аналізу задуму тетралогії «На високій полонині» на ідейному рівні, його кореляції з сюжетом, жанровою особливістю, персонажністю. 

Методи дослідження. Для реалізації цієї дослідницької проблеми авторка використала інтерпретаційний, порівняльно-типологічний методи, мітокритичну і культурно-історичну методологію.

Результати. Вербалізація австрійського міту в тетралогії С. Вінценза «На високій полонині» пояснюється біографічними, історичними, етнічними і культурними чинниками, що вплинули на творчість письменника – уродженця пізньогабсбурзької Галичини, зокрема покутсько-гуцульського пограниччя. Взаємодія цих чинників створила підґрунтя для художнього опису уявної та штучної моделі повсякдення етнічних груп Гуцульщини та Покуття у межах Австро-Угорщини, її своєрідної віртуалізації. Австрійський міт у романі-епопеї С. Вінценза не є рівнозначним вигадці, авторській фантазії, однак його елементи (особа імператора, імперське військо, етнічні групи) є свідченням авторського суб’єктивного бачення регіону після колапсу Габсбурзької монархії у 1918 р., повоєнної (після Першої світової війни) актуалізації ідеалізації багатонаціонального простору та фікціоналізації дійсності. Специфікою австрійського міту текстів С. Вінценза є й те, що перший том тетралогії С. Вінценза з’явився друком 1936 р. у Варшаві, а наступні томи – у Лондоні відповідно 1970, 1974 і 1979 рр. (останні два – після смерті автора), що свідчить про «двовимірність» мітологічного мислення письменника – в умовах міжвоєння та у повоєнний (після вимушеної еміграції та Другої світової війни) період, де час і простір певною мірою накладалися на творчість С. Вінценза. 

Наукова новизна дослідження – мітокритичне прочитання тетралогії С. Вінценза «На високій полонині» дало змогу доповнити цілісну картину авторського світогляду певної культурно-історичної епохи – міжвоєнного (1920-1930-х рр.) і повоєнного (після 1945 р.) періодів. Виокремлення елементів австрійського міту, його вербалізація С. Вінцензом значно доповнюють методологію аналізу художніх творів, їх літературну критику.

Практичне значення статті полягає у тому, що її основні положення можна використовувати для подальших студій над проблематикою австрійського міту у світовій та українській літературах ХХ – початку ХХІ сторіч, узагальнювати для подальшого моделювання мітокритичного аналізу текстів репрезентантів австрійського міту – уродженців сучасної України.