ОЗНАЧЕНИЙ СЛОВОМ ШЛЯХ (Літературна діяльність Леся Курбаса)

Анотація

Метою статті є те, щоб крізь призму реформаторських ідей режисера українського сценічного мистецтва Леся Курбаса (1887–1937) дослідити йо­го літературну діяльність як сукупну и цілісну систему його поглядів на драму як рід літератури і вид мистецтва, на специфіку її стильових домінант у перших десятиліттях XX століття. Об’єктом дослідження є прозові спроби діяча українського театру, його перекладні твори та наукові праці, його інсценізації за творами українських і зарубіжних авторів і його театрознавча публіцистика – режисерський щоденник, лекції з режису­ри та лекції з практики сцени. Методологічною базою дослідження є біографічний метод, принципи культурно-історичного та герменевтичного ме­тодів, а також засади порівняльно-типологічного підходу в аналізі об’єкту та предмету вивчення. Наукова новизна статті полягає у комплексному і системному з’ясуванні проблеми «Лесь Курбас і література», в результаті чого доведено, що геніальний український режисер починав свою творчість зі словесного мистецтва (дебютував як прозаїк), впродовж режисерської діяльності як художній керівник «Молодого театру», «Кийдрамте» і «Березолю» здійснював неодноразово інсценізації ліричних та епічних творів українських і зарубіжних письменників (виступав як драматург), перекладав п’єси західноєвропейських авторів, наукові дослідження мистецтвознавців з Європи (поставав як перекладач), часто вивчав як режисер появу тих чи тих модерністських течій крізь призму літератури і те­атру (позиціонував себе як літературознавець і дослідник драматургії). Такий поліаспектний зв’язок Леся Курбаса з літературно-художньою творчістю, з науково-дослідницькою діяльністю дає підстави зробити висновки про те, що впродовж усього свого творчого життя він був тісно зв’язаний зі словом і послідовно реалізовувався у слові. Практичне значення дослідження полягає у тому, що його результатами можуть користуватися як театрознавці, так і теоретики та історики українського і зарубіжного письменства.